Микола Несенюк: Українська «прем’єр-ліга» – крок до здорового глузду

Оприлюднений днями календар футбольного чемпіонату України приємно здивував – організатори зробили все можливе аби українські учасники єврокубків не мали логістичних проблем. Бо ж їм у липні-серпні щотижня грати матчі європейських турнірів «навиліт», а в умовах, коли міжнародні матчі в Україні через війну не проводяться і літаки, теж через війну, в Україні не літають – зайві п’ятсот, тисяча або більше кілометрів на автобусі аж ніяк не додають командам свіжості. Тож ігри перших трьох турів «Динамо», «Шахтар» і «Полісся» гратимуть максимально близько до західного кордону – у Львові, Тернополі, Рівному та Житомирі. Більше того, між третім і четвертим туром чемпіонату передбачена двотижнева пауза аби вирішальні матчі за право виступати у групових змаганнях єврокубків не перетиналися із поєдинками внутрішнього чемпіонату.

7 Липня, 14:30

3 хв. читання

Ну як тут не радіти? Як не тішитись з того, що організатори чемпіонату припинили наступати щороку на одні й ті ж самі граблі, спочатку складаючи календар, а потім переносячи матчі «в інтересах учасників єврокубків». Значить можемо врешті зрозуміти, що календар чемпіонату не можна складати за сліпим жеребом аби «всі були в рівних умовах». Тому що рівних умов не буває. Особливо тепер, коли шість із шістнадцяти учасників змагань з різних причин не мають власних стадіонів. Тому їхні ігри слід «розводити» з поєдинками господарів орендованих ними арен.

Але це лише початок. Давайте глянемо на першого суперника «Шахтаря» – команду «Ільвес» із Фінляндії, яка у ці дні не готується до сезону на зборах за кордоном, а грає календарні матчі свого національного чемпіонату. Так, у Фінляндії у ці теплі липневі вечори проходять ігри футбольного чемпіонату. Звісно, фіни могли би, як це робимо ми, не грати у футбол у найкращі для цього місяці літа, аби потім бігати по морозу у грудні-лютому. Вони ж дурненькі закінчують свій чемпіонат на початку листопада, а починають наприкінці березня. І не лише вони – так само проходять чемпіонати Швеції, Норвегії, Данії ті ще низки країн, у тому числі Литви із чемпіоном якої, можливо, доведеться грати у липні чемпіону України.

Чому так? Хіба фіни, шведи чи норвежці такі бідні, що не можуть зробити поля з підігрівом аби грати у грудні-лютому? Аж ніяк, вони на порядок багатші за нас. Просто вони не розуміють чому треба грати у футбол у лютому і не грати у липні коли тепло і комфортно усім, від футболістів до глядачів на стадіонах. І це якось не заважає їм виховувати світових футбольних зірок масштабу Ібрагімовича чи Холланда. Те ж саме і з клубами – відсутність календарних матчів у лютому не завадила цієї весни норвезькому «Буде-Глімту» дійти до півфіналу ліги Європи.

Погодьтесь, що якось дивно виглядає відсутність футболу в Україні впродовж усього липня коли для проведення матчів найкращі умови, коли не треба витрачатися на підігрів полів та освітлення, коли футболісти не ризикують здоров’ям граючи на морозі чи під снігом, коли уболівальникам приємно провести на трибунах стадіонів теплий вечір. То може час про це подумати? Календар нового чемпіонату довів, що думати наші футбольні організатори вміють. Головне не зупинятися і думати далі!