Найцікавіше те, що Володимир Казарян — продовжувач династії мікрохудожників, його батько Едуард Тер-Казарян свого часу набув світової слави завдяки своїм творам. Художник розповідає, що навчити цього мистецтва важко, оскільки воно потребує особливого настрою та постійних тренувань. Зокрема, потрібно мати витримку й терпіння, а власне ювелірну роботу треба робити буквально “між ударами серця”, завадити може навіть помах вій. Тому автор працює у масці. Кожен рух художник робить один раз, оскільки потрапити у те саме місце двічі неможливо. Така робота, як зазначають у краєзнавчому музеї, створюється на межі людських можливостей.
— Буває багато сюрпризів, коли вже майже готова робота здувається, — каже Володимир Казарян. — Таким чином зникло багато творів. На створення однієї роботи може піти до трьох місяців. Але іноді на виготовлення спеціальних інструментів витрачається більше часу, аніж на саму художню роботу, адже технологія авторська і не має аналогів у світі.
 |
|
 |
|
Найцікавішими експонатами, які глядач може побачити лише через збільшувальне скло — це підкована блоха на кінчику волосини, граючий біцепсами Шварценегер на маковому зерні, портрет мами художника на цукровій піщинці, портрет Сальвадора Далі на маковому зерні, копія скрипки Страдиварі, на якій, як стверджує автор, можна грати.
Особливий акцент автори експозиції роблять на “Джоконді”. Ще у 1994 році Лувр замовив автору копію картини розміром один міліметр, проте тривалий час художнику не вдавалося завершити роботу. Коли ж нарешті художник домалював цей портрет, він залишився у колекції автора.
Експозиція діятиме у Рівному до березня. Вхід коштує 20 гривень для дорослих.
