Поділ ролей власника і безпосереднього керівника компанії сьогодні стає усе більш звичною справою. Мотиви, що спонукали акціонерів холдингу «Реноме» запросити на вищу управлінську посаду людину «зі сторони», а не зі своєї команди, схожі з причинами подібних рішень тисяч інших власників у світі: прагнення звільнити час для нових проектів, а також усвідомлення того, що людина з досвідом роботи в багатьох, у тому числі й західних компаніях здатна привнести щось якісно нове в роботу холдингу.
Поділ ролей власника і безпосереднього керівника компанії сьогодні стає усе більш звичною справою. Мотиви, що спонукали акціонерів холдингу «Реноме» запросити на вищу управлінську посаду людину «зі сторони», а не зі своєї команди, схожі з причинами подібних рішень тисяч інших власників у світі: прагнення звільнити час для нових проектів, а також усвідомлення того, що людина з досвідом роботи в багатьох, у тому числі й західних компаніях здатна привнести щось якісно нове в роботу холдингу. Під час пошуку генерального директора до кандидатів висували високі вимоги — акціонери хотіли бачити на цій посаді людину неабияку, професіонала з досвідом роботи на вищих рівнях управління, бажано в холдингових структурах. Конкурс був досить великий, але з декількох десятків людей до фіналу пройшло два кандидати, одного з яких, 47-річного Андрія Головачова, правління компанії минулого тижня одноголосно обрало генеральним директором ЗАТ «Реноме». — Про «Реноме» я знаю давно і лише хороше, — каже Андрій Головачов. — Мені дуже хотілося тут працювати, можливо, тому я й виграв конкурс. Найближчим часом компанію чекає м’яка реорганізація: зміниться внутрішня інфраструктура для забезпечення швидкого зростання бізнесу в усіх напрямах діяльності.
Довідка «РВ». Андрій Головачов — кадровий морський офіцер, після закінчення Чорноморського вищого військово-морського училища у Севастополі 20 років відслужив на флоті, у Феодосії, де займався випробуванням військово-морської зброї. У 1989-1991 навчався в аспірантурі при Військово-артилерійській академії ім. Дзержинського у Москві. Тоді ж, у 1991-му, півроку відвідував бізнес-школу при Російсько-Американському Університеті, де освоїв тонкощі зовнішньоекономічної діяльності, вдосконалив комерційну англійську та вивчав основи бухгалтерії. Бізнес-школа стала поштовхом до подальшого кар’єрного зростання. Після відставки у 1995 році Головачов переїхав до Рівного і почав працювати директором департаменту з продажу СП «Райз-Інвест». Ще через два роки він уже керував відділом постачання німецької компанії «Реемтсма», яка займалася виробництвом тютюнових виробів. З грудня 1999-го до жовтня 2002-го на посаді директора з логістики, дистрибуції та постачання бельгійського пивного холдингу «Сан-Інтербрю» мав у підпорядкуванні вже 500 людей. Останні два заводи, на яких пан Головачов працював як директор та кризовий менеджер одночасно, належали іноземним (швейцарським та німецьким) інвесторам. Підприємства, які новий директор прийняв в управління, на той час були у критичному стані. Одне із цих підприємств спеціалізувалося на випуску поліетиленової упаковки, інше працювало в поліграфічному бізнесі. За доволі короткий проміжок часу він успішно вивів обидва підприємства з кризи.
