Раритетна акварель із зображенням давно зниклого рівненського храму нині прикрашає музейну виставку в сусідньому Луцьку. Рідкісні фотознімки із зображенням рівненського палацу Любомирських і старого дерев’яного цирку, унікальні краєвиди давнього грабового лісу — усе це зі збірки рівненського колекціонера Олега Марківа. У його колекції близько 250 листівок з краєвидами Рівного до 1939 року, сотні фотографій, чимала добірка й листівок радянських часів.
— Як почалося ваше захоплення старовиною, зокрема, колекціонування листівок і фотознімків?
— Я не корінний рівнянин, у місті мешкаю з 1990-го, але мені цікаве його минуле. Я не є фаховим істориком. Працюю в приватній фірмі, з історією не пов’язаній. Колекціоную листівки, монети, нагороди, документи, печатки тощо. Розуміюся на багатьох напрямах колекціонування. Це заняття для душі. Обмінююся з іншими колекціонерами, інколи навіть продаю. Бо деяких листівок, приміром, маю по кілька екземплярів. А от фото рідко однакові трапляються. Мене більше цікавить оригінальний матеріал, волію мати, скажімо, оригінальну листівку як предмет старовини, аніж її цифрову копію. Копії — лише як виняток, коли оригінали не вдається відшукати.
— Де ви відшукуєте світлини?
— Знаходжу по світу. Щось в Інтернеті, щось пропонують колеги, знаючи, що цікавлюся. Фото — супутній краєзнавчий матеріал до листівок, яких значно більше. Про рівненські листівки можу розповісти дуже багато, це цікава тема. Навіть зробив альбом, щоправда, він поки що примітивний. Можливо, колись дійдуть руки до каталогу, як в інших містах. Наразі ще бракує інформації по листівках.
— Розкажіть про світлини з вашої колекції.
— Одне фото, післявоєнне, це перефотографування з оригінального (маю подібних 6-7), видно, хтось збирав свого часу. Де поділись оригінали — невідомо. Інше — з альбому однієї з рівненських сімей. Я колись давно купив цей альбом. З нього ж — дівчинка на «єврейці». Внизу на фото видно Устю, ліворуч єврейське кладовище, праворуч — православне для хворих. З цього ж альбому кілька фото Грабника — святкування й алеї з відпочивальниками. Ще одне цікаве фото — панорама міста приблизно з того місця, де нині кооперативний коледж. Ліворуч вдалині видніється палац, біля нього старий дерев’яний цирк.
Про цінність фотографій говорити нереально, кожна цінна по-своєму. Та все ж найцінніша, мабуть, акварель Струкова. Вона — найдавніше зображення, яке в мене є. А зображено на ній соборну церкву в Рівному — попередницю нашого Свято-Воскресенського собору, яка згоріла під час пожежі в Рівному в 1881 році.
Уперше побачив малюнок в грудні 2018-го в одній приватній колекції. А придбати його вдалося влітку 2019-го разом із двома іншими акварелями Струкова, які зараз в Луцьку на виставці. Це справжнє відкриття! Адже про існування церкви-попередниці Свято-Воскресенського собору відомо, її описи містяться в різних історичних джерелах, але зображення її до наших днів не дійшло. Тепер можемо її побачити.
Як людина небайдужа до минувшини Рівного, Олег Марків вболіває за збереження історичної спадщини міста, намагається розвивати інтерес до історії та краєзнавства. Причому, як він каже, цікавиться не лише історією Рівного, оскільки особисто знайомий з багатьма колекціонерами з різних міст України і світу.
Світлана Калько, РетроРівне.
