Нова книга краєзнавиці Галини Данильчук «Рівне у долях його мешканців» (це продовження першої книги з такою ж назвою) — унікальне видання про минувшину нашого міста за спогадами представників корінних рівненських родин. Презентація книги відбулася в Рівненському краєзнавчому музеї при вщерть заповненій залі. Прийшли не лише колеги, місцеві краєзнавці, історики, а й герої нарисів, поміщених у книзі. Багатьох з тих, чиї спогади увійшли до видання, вже немає в живих або здоров’я не дозволяє виходити з дому. Замість них прийшли діти, онуки, інші представники родини. Була в залі 90-річна Галина Зеленко, чиї спогади про життя на вулиці Золотій (теперішня Пирогова) увійшли в книгу. На презентацію завітали представники родин Логвись, Павлик, Урусових, Лукашевичів.
Коли сім років тому Галина Данильчук видала першу книгу, то зрозуміла, що на цьому не може зупинитися. Надзвичайно хвилюючі історії з життя двадцятьох рівненських родин, втілені в двадцять краєзнавчих нарисів, стали фактично місцевим «бестселером». То був такий пласт історії нашого міста, про який не розкажуть жодні історики! Те, про що авторка дізнавалася з уст рівнян-старожилів, просто не можна було тримати в собі. І ось нове видання, що вміщує вже 29 нарисів, у яких через розповідь про людські долі відкриваються нові сторінки минувшини Рівного. Унікальність книги Галини Данильчук і в тому, що її проілюстровано понад 400 світлинами, переважна більшість яких із родинних архівів рівнян.
На запитання, як народилася ідея написання такої книги, пані Галина відповідає так:
— Якось дуже давно, записавши кілька спогадів старожилів, опублікувала їх у місцевих ЗМІ. Коли побачила, що людям цікаві такі публікації, вирішила продовжити. Згодом зрозуміла, що ці усні історії варто зібрати в одній книзі. Активно записую спогади з 2003 року. Перша книга розійшлася дуже швидко, її ще й досі шукають, хто не встиг придбати. За роки від першого видання зібралося ще чимало спогадів.
Прикро, що цю справу роблю вже запізно, бо все менше людей, які пам’ятають міжвоєнне Рівне. За ці роки зрозуміла, що немає нецікавих людей, кожна доля унікальна, варто лише це відчути. Кожна доля тісно переплітається з історією краю. У цьому особливість, це дуже цікаво — пізнавати минуле через людську пам’ять.
Нова книга розпочинається з нарису про легендарну рівнянку, яка пронесла через усе своє життя справжню любов до рідного міста і на схилі літ повернулася у край свого дитинства з благополучної європейської країни, — Надію Косміаді. Ця жінка — сама жива історія нашого міста.
А завершує нарисом про родину своєї мами — корінних рівнян у третьому поколінні Луковських. Саме від своїх близьких маленька Галя колись почула цікаві оповідки про Рівне «за Польщі», побачила старі фото рідні в розкішному (як думала мала Галина) вбранні. І лише згодом, уже дорослою, зрозуміла, що доля її близьких не була легкою. У книзі пані Галина згадує старовинні речі, які дісталися їй у спадок від дідуся-бабусі. «А ще в спадок дісталася їхня пам’ять про наше рідне Рівне», — цими словами завершується друга книга Галини Данильчук «Рівне у долях його мешканців».
У Рівному Галину Данильчук знають як невтомну і послідовну захисницю старовини і популяризаторку історії міста. Її звикли бачити з фотоапаратом у руках в різних куточках Рівного, особливо в старих кварталах. Вона ніколи не пройде повз якусь стару хвіртку чи огорожу, зверне увагу на візерунчасті двері будинку-розвалюхи, не мине ще польських часів каналізаційного люка, ризикне зайти до напіврозваленого старого будинку, розгледить невідомо яким чином збережену на стіні будинку стару табличку з назвою вулиці… Вона обов’язково зазирне в такі міські трущоби, в існування яких складно й повірити. І обов’язково все сфотографує, розуміючи, що її знімки з часом можуть стати безцінними експонатами.
Світлана КАЛЬКО, http://retrorivne.com.ua
