Випускники професійно-технічних навчальних закладів на ринку праці Рівненщини попитом не користуються через низький професійний рівень. Одна з причин цього — різниця між матеріально-технічною базою навчальних закладів та підприємств, куди іде працювати молодь, вважає директор обласного центру зайнятості Іван Ткачук. Тому безробітних, які звернулися до центру зайнятості, доводиться додатково навчати для майбутньої роботи на підприємстві. Натомість роботодавці стверджують, що візьмуть на роботу всіх, аби тільки було бажання вчитися працювати.
Нещодавно Рівненський обласний центр зайнятості підбив підсумки своєї роботи за минулий рік. Як розповів п.Ткачук, усі поставлені завдання центр виконав. На роботу влаштували 34,9 тисяч осіб, що на 2,6% більше порівняно з 2006 роком. З них шляхом надання дотацій роботодавцям з коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття працевлаштували 2023 людини. Професійну підготовку, перепідготовку чи підвищення кваліфікації за направленням центрів зайнятості проходили 9,2 тисячі безробітних. В той же час на обліку центрів зайнятості області станом на 1 січня цього року перебуває 27,2 тисячі безробітних, більшість із яких — жінки. — Нині на ринку праці області залишається незмінною потреба в таких професіях, як спеціалісти державної служби, менеджери, продавці, водії усіх категорій, швачки, висококваліфіковані робітники на будівництві, столяри та ін. Однак висококваліфікованих робітників у нас для роботодавців немає, тому доводиться готувати робітників у центрах зайнятості, — розповідає п.Ткачук. — Дуже часто люди, які приходять працювати на підприємство, на цій роботі надовго не затримуються. Причина в основному в низькій заробітній платі — вона або мінімальна, або на рівні прожиткового мінімуму, та у відсутності житла, через що доводиться працювати вахтовим методом. Тому наше завдання зробити так, щоб люди працювали там, де проживають. Однак проблема і в тому, що в області, на відміну від обласного центру, недостатня кількість вільних робочих місць. Якщо у Рівному на одну вакансію припадає один-два безробітних, то в області — до тридцяти. Роботодавці ж вважають, що крім проблеми з зарплатами та житлом, які потрібно вирішувати через співпрацю з державою, є ще небажання безробітних працювати. — До мене, як до директора, ще жодного разу не зверталися, мовляв, хочу працювати, але не дають можливості. У нас можливе кар’єрне зростання, проте немає бажаючих працювати. Тому мене не влаштовує висококваліфікований працівник, який не хоче працювати, але влаштовує той, хто, можливо, «ніякий» як спеціаліст, але має бажання вчитися, — зазначив генеральний директор ВАТ «Азот» Михайло Заблуда.
