Тарас Хмель народився 4 лютого 1977 року у селі Порозове, що на Рівненщині. Закінчив Колоденський ліцей. Вступив до Національного університету водного господарства та природокористування, де здобував професію на механічній кафедрі.
У молодості проходив строкову службу в Президентському полку — у лавах Національної гвардії України.
Більшу частину життя присвятив будівництву.
З березня 2022 року став на захист країни у лавах Національної гвардії України.
Попри наявну інвалідність, Тарас свідомо пішов на передову. 28 липня 48-річний головний сержант-командир 1-го відділення загинув на Покровському напрямку, виконуючи бойове завдання. Поховали захисника на кладовищі у рідному селі.
Віктор Вагін народився у Костополі. До 15-річного віку жив за кордоном. Після повернення у рідне місто вступив до Костопільського будівельно-технологічного коледжу, здобув фах столяра. Працював за спеціальністю, потім поїхав працювати за кордон. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Віктор повернувся в Україну.
У вересні 2022 року чоловік приєднався до лав ЗСУ та пройшов навчання на сапера. Служив поблизу українсько-білоруського кордону, на Миколаївщині та Запоріжжі.
28 липня воїн загинув унаслідок вибуху у Дніпропетровській області. У Віктора залишилися дружина та син.
Андрій Попович народився 10 січня 1993 року у Костополі. Навчався у школі №2, згодом здобув фах муляра-штукатура в Костопільському будівельно-технологічному фаховому коледжі. Після закінчення навчання працював за спеціальністю, спершу на приватних підприємствах у рідному місті, згодом – за кордоном.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Андрій повернувся додому.
У грудні 2024 року став до лав Збройних сил України. Проходив службу солдатом у складі 225 окремого штурмового полку.
16 липня воїн загинув під час виконання бойового завдання у Сумській області.
У Андрія залишилися батьки.
Вічна памʼять та слава захисникам!
Схиляємо голови у скорботі.
