Знімальна група «СтопКору» проїхала майже всією Україною, аби на власні очі побачити, як працюють вітчизняні цементники. Та що буде з містами та селищами, якщо ці підприємства зупиняться? Дивіться у розслідування Кирила Вольного.
Місто Здолбунів на Рівненщині – саме тут розташоване підприємство «Волинь-Цемент». Головна особливість виробника – власна сировина, яку видобувають у кар’єрі поруч із заводом.
Як розповів керівник ПАТ «Волинь-Цемент» Ігор Давидюк, перший цементний завод у Здолбунові був відкритий ще в 1876 році. Основним сировинним компонентом для тутешнього виробництва цементу є крейда.
2001 року контрольний пакет акцій «Волинь-Цемент» придбала всесвітньо відома німецька промислова група Dyckerhoff. Відтоді на заводі розпочалася нова ера: сучасне обладнання, удосконалення виробничих процесів та контролю якості.
«Наш цемент ми перевіряємо кожні три години. Проби безпосередньо з млина направляються в лабораторію і відбувається оперативний контроль якості цементу. Плюс, коли йде відвантаження цементу з силосів у машини, вагони, ми знову відбираємо проби і контролюємо якість відвантаженого цементу. Всі наші умови дійсно відповідають європейським вимогам», – коментує заступник начальника виробничої лабораторії Ірина Науменко.
Здолбунів – місто з населенням всього 25 тисяч осіб. Тому для такого невеликого містечка цементний завод – ледь не єдина можливість достойної роботи та зарплатні. На підприємстві працює майже 600 осіб. Середня заробітна плата становить 17 500 гривень – для Здолбунова це досить гарна зарплата.
«Волинь-цемент» також є одним з найбільших платників податків у регіоні. Лише торік воно сплатило до бюджету понад 80 мільйонів гривень. Крім того, завдяки заводу місто постійно отримує допомогу та фінансову підтримку різних галузей: від культури до медицини.
Підприємство підтримує місцевий будинок культури та у розпал пандемії надало неабияку допомогу Здолбунівській центральній районній лікарні – системи очищення та стерилізації повітря, балони для подачі кисню, а також засоби індивідуального захисту на значну суму.
Однак через турецький демпінг і домінування дешевого імпортного цементу на вітчизняному ринку український завод ризикує опинитися на межі закриття. А для невеликого міста на Рівненщині це може стати справжньою катастрофою.
Читати також:
