Недовіра багатьох мешканців області до періодичних офіційних повідомлень про те, що та чи інша неполадка на «атомці» не дає жодних підстав для занепокоєння, можливо, не позбавлена певного сенсу.
Так, днями в ефірі одного з центральних телеканалів заступник голови Держкомітету ядерного регулювання України та головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки держави Михайло Гашев заявив, що керівництво НАЕК «Енергоатом» намагалося приховати серйозну аварію, що сталася 22 вересня на третьому енергоблоці Рівненської АЕС і начебто могла призвести до незворотних наслідків. Інцидент на рівненській «атомці» він прирівняв до однієї з трьох найбільших аварій за час експлуатації атомних станцій в світі — аварії в 1979 році на АЕС «Тримайл-Айленд» у Гарисберзі (США). — Там теж через захисні клапани компенсатора тиску на такому ж реакторі також був викид. Нас же врятувало, по суті, те, що не було радіаційних наслідків, те, що у нас на цих реакторах є надійна захисна оболонка, — зокрема, повідомив п. Гашев. — Разом з тим, під час ліквідації наслідків аварії персонал отримав незаплановані дози радіоактивного опромінювання. Також аварія на РАЕС призвела до багатомільйонних втрат через кустарний ремонт реактора: для клапана німецької фірми Semрell були використані українські, а не оригінальні деталі. Ці деталі зроблено не з того сплаву, без хромування, а експлуатаційники намагаються прикритися документом 1990 року, який дозволяє проводити такий кустарний ремонт. Оскільки йдеться про порушення цілісності обладнання й безпеки на АЕС, ми поставили перед урядом питання про відповідність займаній посаді першого технічного керівника експлуатуючої організації — першого віце-президента НАЕК «Енергоатом» Івана Фольтова. Слова Михайла Гашева спростовує керівник прес-служби РАЕС Валерій Шинкар: — Я авторитетно та однозначно заявляю, що сказане не відповідає дійсності. Насамперед ніхто та в жодній мірі не намагався приховати будь-яку інформацію щодо аварії на «атомці», навпаки, цю інформацію оперативно надіслали в усі інстанції та оприлюднили на своєму веб-сайті. Також ніяких викидів за межі герметичної оболонки реактора не було, жодної шкоди довкіллю та персоналу інцидент не завдав, оскільки автоматично спрацювали всі системи захисту. І кризовий центр, який засідав, надав нульовий рівень цій події за міжнародною шкалою INES. Якщо говорити про аварію детальніше, то стався прорив першого контуру і витік теплоносія в гермозону оболонки реактора. Згідно з усталеним регламентом передбачених дій, щоб знизити стрімко зростаючу температуру в реакторі, персонал вручну включив аварійну систему, і реактор залили великою кількістю борної води. Відтак все обладнання першого контуру виявилося нею забрудненим, а тому довелося виконувати передбачений комплекс відновлювальних робіт, зокрема, ревізію корпусу реактора і палива. На сьогодні роботи близькі до завершення. Ущільнення головного розйому реактора ще триває, але вже готуються документи на пуск третього енергоблоку, які подаватимуться в Держкомітет ядерного регулювання. Тим часом другий енергоблок працює на 100% потужності, четвертий — на 61%, а на першому енергоблоці триває велика модернізація, пов’язана з продовженням терміну його експлуатації.
