Бійцям внутрішніх військ із Львова, які поспішали минулої суботи в Київ, не пощастило туди потрапити. Близько 12-ї години їх зупинили працівники Рівенської ДАІ перед селом Зелений Гай у Дубенському районі. На вулиці панувала жахлива спека, а біля траси — розташований лісок. У ньому вояки й заховалися від спекотного сонця. Хлопці їли сухі пайки та пили воду, яку їм привезли працівники ДАІ. На місце виїхав начальник Рівенського обласного управління міліції Сергій Піддубний, який із МВС України отримав вказівку перекрити дороги області. Він поспілкувався з трьома полковниками та переконав їх не їхати далі.
Бійцям внутрішніх військ із Львова, які поспішали минулої суботи в Київ, не пощастило туди потрапити. Близько 12-ї години їх зупинили працівники Рівенської ДАІ перед селом Зелений Гай у Дубенському районі. На вулиці панувала жахлива спека, а біля траси — розташований лісок. У ньому вояки й заховалися від спекотного сонця. Хлопці їли сухі пайки та пили воду, яку їм привезли працівники ДАІ. На місце виїхав начальник Рівенського обласного управління міліції Сергій Піддубний, який із МВС України отримав вказівку перекрити дороги області. Він поспілкувався з трьома полковниками та переконав їх не їхати далі. Це вже пізніше столичні політики почали з’ясовувати, хто мав право віддавати накази внутрішнім військам, а хто не мав і чи порушував закон той, хто зупинив їх просування до Києва. Узагалі, той суботній вечір виявився дуже напруженим — казали навіть, що країна перебуває на межі громадянської війни. Але тоді у Зеленому Гаю навряд чи про це хтось здогадувався. Після майже чотирьох годин марудного чекання вояків відправили у Рівне, де на вулиці Бандери базується військова частина внутрішніх військ. Мабуть, «про всяк випадок» ворота військової частини в Рівному перегородив патрульний автомобіль ДАІ. Валерій Ворон, командир в/ч 3002 у Рівному: — Жодних письмових наказів чи усних вказівок їхати до Києва ми не отримували, а тому військовослужбовці нашої частини продовжували у звичному режимі виконувати свої обов’язки на місці. Колег з сусідніх областей, всього 250 військовослужбовців, яких на шляху в столицю перепинили на Рівенщині, ми приймали в себе. О 16.00 вони приїхали, повечеряли, переночували і о п’ятій ранку наступного дня поїхали далі. Але десь під Житомиром їх завернули назад. Вони поснідали в нас і поїхали до місць своєї дислокації — хто у Львів, хто у Луцьк. На Рівенщині є ще одна частина внутрішніх військ — батальйон з охорони атомної електростанції у Кузнецовську. Але, наскільки мені відомо, й він не отримував наказу їхати у Київ. Василь Петрик, керівник прес-служби ВДАІ області: — ДАІ побачила колону військових, яка рухалася із львівського напрямку, тому й зупинила її. Там було сім автобусів з вояками, а ще у шести вантажівках був їхній інвентар, що саме — ми не перевіряли. Схоже, намети та пайки. Автобуси належали різним організаціям міста Львова, три ЛАЗи були ще зовсім новими, щойно зійшли з конвеєра, та належали Львівському автомобільному заводу. Ці транспортні засоби були незареєстровані в МРЕВ, хтось вчепив на них транзитні номери та відправив у рейс, хоча права на перевезення людей водії не мали. Ми склали адмінпротоколи, а потім супроводили колону військових у Рівне, де й залишили їх у колег із внутрішніх військ.
