Невдовзі на Рівненщині запрацює нове лісопильне підприємство

Один з наймасштабніших інвестиційних проектів невдовзі запрацює на Рівненщині. До кінця весни в райцентрі Костопіль шведський бізнесмен запускає сучасне деревообробне підприємство - "Українські лісопильні". У запуск заводу потужністю 300 тисяч метрів кубічних пиломатеріалів на рік інвестор вклав 20 мільйонів євро. Нові робочі місця отримають 150 фахівців, але "Українські лісопильні" закладуть основу для структурних змін у деревообробній галузі не лише Рівненщини, а й України.

"Українські лісопильні" - флагман змін

Сьогодні лісова галузь України має репутацію найпроблемнішої. Через нелегальні лісопильні, які переробляли крадений ліс, бюджет не отримував жодної копійки. Персонал працює в жахливих умовах і отримує зарплату в конвертах. Однак у галузі розпочинаються революційні зміни, флагманом яких на Рівненщині стануть "Українські лісопильні". Поштовхом до створення цього підприємства став мораторій на експорт з України лісу-кругляку. Він несе кардинальні зміни в галузі деревообробки. Раніше замість переробки деревини в Україні її масово вивозили за кордон. А потім українці купували імпортні меблі, папір, столярні вироби, виготовлені з цього ж лісу. Тепер все має відбуватись навпаки. - Україна заготовляє 17 мільйонів метрів кубічних лісу, а виготовляє продукції на 1,5 мільярда євро. Натомість у Німеччині ця цифра сягає 26 мільярдів, у Польщі - 16. Тобто ми у 8-10 разів виробляємо менше готової продукції з деревини, ніж розвинена Європа, - зауважив віце-президент асоціації "Меблідеревпром" Володимир Ганцюк. - Саме тому був прийнятий закон "Про заборону експорту лісу-кругляку" на 10 років. Це стане поштовхом для розвитку цілого кластеру виробництв - пиломатеріалів, меблів, вікон, дверей, будівельних матеріалів тощо.

Новий лісопильний завод - розвиток області

У Костополі завершується монтаж сучасного лісопильного заводу, створеного за європейським зразком. Над запуском "Українських лісопилень" працюють українці, фіни та шведи. Проект дуже потрібен Україні, бо стане сигналом про зміни в галузі та стимулом для розвитку. Свого часу в Україні відродилось виробництво деревостружкових плит. Нині тут працюють заводи потужних міжнародних груп - "Кроноспан УА", "Кроно Україна", "Свиспан Лімітед". А все почалося із запровадження ввізного мита на деревостружкові плити. Саме це зумовило активний розвиток виробництва всередині країни. Зараз Україна має потужне виробництво меблевих плит (деревостружкових і ламінованих плит), як наслідок - розвинену меблеву галузь. У переробки деревини, впевнені експерти, перспективи ще більші. Дуже важливо, щоб проект "Українські лісопильні" запрацював, бо від примітивного вивезення українського ресурсу треба відмовлятись. Це робочі місця, зарплати, податки, а найголовніше - в цьому розвиток, а не занепад. Великі надії на новий проект покладає місцева влада. В "Українських лісопильнях" вона вбачає значні можливості для розвитку регіону - наповнення бюджету, нові робочі місця та покращення інфраструктури. - Це один з найбільших інвестиційних проектів на Рівненщині за останні сім років, тому ми однозначно його підтримуємо. Навіть якщо більшість продукції підприємства піде на експорт, область все одно виграє, - наголосив директор департаменту економічного розвитку і торгівлі Рівненської ОДА Ігор Тимошенко. - Насамперед це збільшення валютних надходжень від реалізованої продукції. Оскільки підприємство зареєстроване в Костополі, то значна частина податків залишатиметься у районі та області. Тому вигода для нас очевидна.

Інвестор готовий будувати ще один завод

Співвласник підприємства шведський підприємець Йохан Дунбек говорить, що вражений працьовитістю українців, здатністю оволодівати усім новим. - Ми набрали молодих людей, зараз їх навчаємо, - розповідає пан Дунбек. - Вони вже були у Фінляндії, зараз до Костополя мають приїхати фінські спеціалісти, щоб навчати на місці. Дивно, але наші хлопці вже пристойно говорять англійською, стрімко оволодівають сучасними технологіями. Українці втомились від "совка", хочуть і, головне, можуть створювати щось корисне для України. Тобто переносять європейський досвід в Україну - ось що відбувається зараз. Інвестор також вражений українською бюрократією, але говорить - "досягає мети лише той, хто йде, рухається, а не стоїть на місці". - Розкрию секрет - якщо все буде відбуватись згідно з нашим інвестиційним планом, ми відразу готові будувати додатковий лісопильний завод з трохи іншим асортиментом продукції, - запевняє пан Дунбек. - Ми орієнтуємось на Рівненську область, але де саме - залежить від району та громади, які захочуть нас прийняти. Екологічна безпека - питання, яке виходить на перший план в Україні. І ці принципи сповідує керівництво підприємства. - Лісопильні заводи завжди були екологічно безпечними. Ці підприємства працюють десятиліттями в усій Європі, де екологічні норми більш жорсткі, ніж в Україні. Завод у Костополі значно сучасніший, ніж частина діючих європейських, - запевняє директор ТОВ "Українські лісопильні" Сергій Ступницький. - Ми розуміємо побоювання місцевих жителів. Однак запевняю - жодних шкідливих хімічних речовин підприємство не споживатиме та не виділятиме. Місцевим активістам ми обов'язково дамо можливість у цьому переконатися. tag:Українські лісопильні