Перешкоджання журналістській діяльності у вигляді приховування чи замовчування інформації є найхарактернішим для нової влади української способом обмеження свободи слова. Про це свідчать дослідження Інституту масової інформації, які показали, що така форма »цензури» прийшла на зміну прямого тиску, нападів та затримання журналістів. Втім, попри наявність спроб влади контролювати медіа, за словами керівника правозахисної організації журналістів Сергія Тарана, висновки моніторингу підтверджують значно вищий рівень свободи преси, ніж за колишньої влади.
Перешкоджання журналістській діяльності у вигляді приховування чи замовчування інформації є найхарактернішим для нової влади української способом обмеження свободи слова. Про це свідчать дослідження Інституту масової інформації, які показали, що така форма »цензури» прийшла на зміну прямого тиску, нападів та затримання журналістів. Втім, попри наявність спроб влади контролювати медіа, за словами керівника правозахисної організації журналістів Сергія Тарана, висновки моніторингу підтверджують значно вищий рівень свободи преси, ніж за колишньої влади. Щоправда, фахівці констатують, що українська журналістика продовжує виконувати функцію інформування та викривання деяких фактів і позбавлена можливості впливу на владу. Ролі медіа, як »четвертої влади» в державі, на думку Сергія Тарана, перешкоджає керівна верхівка країни, оскільки всі гострі теми, які обговорюють засоби масової інформації, залишаються проігнорованими владою.
