З виконуючим обов’язки першого заступника голови облдержадміністрації Олегом Ковальчук нам випала нагода спілкуватися у тривожних умовах. У вівторок обласний центр опинився перед загрозою відключення газу. Для нової влади області, схоже, вирішення цього питання стане першим бойовим хрещенням. Власне, з цього і почалася наша розмова.
— Час від часу проблема з газом виникала й перед колишньою владою, як її збирається вирішувати нова? — Стан з постачанням газу нині є справді тривожним і невизначеним. З вівторка планувалося відключення від газу підприємства «Комуненергія» і припинення постачання тепла в установи і організації, які воно обслуговує. Борг цієї установи становить 3 млн. 724 тис. 650 грн. Стан підприємства «Комуненергія» взагалі досить складний, фактично воно є банкрутом. Борги були накопичені впродовж минулих років — така спадщина нам дісталась від колишньої влади. Якщо порівняти з минулим роком, то проплата за лютий зросла майже удвічі. Картину псує рівень оплати за січень, який був критично низьким — на рівні 51 відсотка. Але ми розуміємо, що без перегляду існуючих тарифів, які незмінні з 2001 року, не вийти з цієї ситуації. В облдержадміністрації вже відбулося чотири наради з керівниками райдержадміністрацій, підприємств-боржників і управлінь облдержадміністрацій, щоб підвищити плату за газ до того рівня, який би задовольнив НАК «Нафтогаз». Найближчим часом обласна рада має затвердити нові тарифи на комунальні послуги. — Свого часу ви були заступником голови Рівенської міської ради — це, очевидно, й увесь ваш управлінський досвід? — Так, я був заступником Василя Марчука, голови першої демократично обраної міської ради, а головою міськвиконкому тоді був Іван Федів. Згодом я займався бізнесом, а до недавнього часу працював помічником-консультантом народного депутата Юрія Ширка. — В той час люди, які прийшли до влади на хвилі перебудови в країні, були патріотами, але недостатньо компетентними в управлінських справах, робили помилки, приймали невиважені рішення. Сьогодні містом керує Віктор Чайка, і, здається людина ця — на своєму місці, що підтверджується й довірою рівнян, які вдруге обрали його міським головою. Чому ж ми чуємо і від вас, і від ваших колег заклики відправити його у відставку? — Як помічник-консультант народного депутата Юрія Ширка, я часто брав участь у сесіях міськради, аналізував її рішення. І дійшов висновку, що так, як у Рівному, земля не розбазарюється ніде. Ми довгий час виступали за те, щоб продавати землю з аукціону. На жаль, до цих пропозицій міська влада не прислуховується. Тобто вигідніше продавати землю просто за домовленістю. Інша тема — передача землі через УКБ міськвиконкому. Тобто схема проста. Земля передається УКБ, воно шукає забудовника. Після цього на розгляд сесії виноситься проект рішення про звільнення УКБ від сплати податків за землю. Тобто хтось будує палаци і бюджет від цього нічого не отримує. У кінцевому підсумку рішенням сесії це будівництво безплатно передається тій людині, яка збудувала. Але ж кожну ділянку можна оцінити і взяти певні кошти у міську казну. У цьому не зацікавлений ніхто. Є питання оподаткування малого та середнього бізнесу. Ми виступали проти незаконності прийнятих рішень щодо оподаткування. Тобто йдеться про те, що місто втрачає надзвичайно багато коштів і міський голова не зацікавлений у тому, щоб їх отримувати. Адже простіше домовитися з трьома людьми про те, на яких умовах передати землю. Повторю слова голови облдержадміністрації: Віктор Чайка заявляв, якщо переможе Ющенко, то він напише заяву про складання своїх повноважень. За слова треба відповідати. Та й позиція Віктора Чайки в період виборчої кампанії не дає міському голові морального права обіймати цю посаду. — Посада першого заступника голови облдержадміністрації — це певні обов’язки, які вимагають компетенції. Як довго доведеться входити в курс справ в області? — Той, хто сказав би на моєму місці, що повністю ввійшов у курс справи, злукавив би. Я сповідую один постулат: «Не можу запропонувати вам нічого, окрім тяжкої праці». У нас зараз саме такий період. Ви розумієте, для того, щоб сформувати всю горизонталь заступників, мушу вивчати всю документацію. Я не скажу, що зараз легко. Потроху входжу в курс справ, потроху, разом з громадськістю, будемо думати як виходити з ситуації, зокрема з теплопостачанням. Один я 40 мільйонів боргів по «Комуненергії» не вирішу. Так що і входжу в курс справ, і чекаю на пропозиції. — Якби ви активно не займалися б політикою, то навряд чи обійняли б цю посаду… — В політиці опинився тоді, коли створювався Рух. Потім була робота в міській раді, бізнес, але я зрозумів, що поки ми не збудуємо нормальне демократичне суспільство, немає перспектив ні в бізнесі, ні в усьому іншому. Коли працював у бізнесі, то різних перевірок не бракувало. Тобто чітко відстежували людей демократичних переконань, які не бажали втягуватись у сумнівні оборудки. Політиком я мусив залишатися, щоб зробити свій внесок у побудову демократичного суспільства. У 2002 році, перед парламентськими виборами, я повністю відійшов від бізнесу (йдеться про представництво фірми «Рівне-Шелтон», яка займалася продажем нафтопродуктів). Зрозумів, що треба серйозно боротися з Бакаями, і очолив штаб Юрія Ширка. З того часу займаюся політикою професійно. — У кабінеті, який залишився вам від попередника на посаді Василя Берташа, я не бачу змін, меблі, зокрема, ті ж. Хоч доводилось чути, що п.Берташ попередив, що вони орендовані, й за них треба сплатити 120 тисяч… — Я хотів би побачити того, хто намагатиметься вивезти ці меблі. Пропозиція переказати кошти з обласного бюджету за меблі справді була, але платити 120 тисяч з бюджету я не вважаю доцільним. Мені багато не треба — достатньо простого стільця і стола з телефоном. З боку облдержадміністрації таких розпоряджень ніхто не давав і ніколи не дасть. Я бачив договір на оренду цих меблів, але питання оплати там не було. Мені незрозуміло, чому не була проведена інвентаризація в державній установі й не взято на облік те, що тут є. — Несподіванкою для мене було те, що ви, інженер ЕОМ за фахом, пишете вірші... — Так, справді, рівно десять років тому побачила світ моя поки що єдина збірка «Лелече крило», де надруковані не лише мої поезії, але й пісні. Але нині мушу визнати, що часу для написання поезії не залишилося. Проте сподіваюся, що колись до цього захоплення повернуся. — Ви забезпечена людина? — Думаю, що маю все необхідне для життя: сім’ю, трикімнатну квартиру, автомобіль ВАЗ-2199, на роботі користуюся службовим «Мерседесом». — А чим займається ваша сім’я? — Дружина Наталка підприємець, має кіоск на одному з ринків міста. Старший син Андрій навчається на третьому курсі юридичного факультету Київського національного університету, молодший Сергій готується стати вчителем інформатики, навчається в РДГУ. Тобто можна сказати, що він пішов моєю стежкою.
