Для 33-річного стрільця з пістолета Олега Омельчука Олімпіада у Ріо була вже третьою в кар'єрі. У Пекіні та Лондоні наш стрілець був дуже близьким до п'єдесталу, посівши 4 та 5 місця. А от у Бразилії Олег не зміг пробитися навіть до фінальної вісімки. Про враження від свого виступу, а також від Ігор загалом уславлений рівненський спортсмен розповів читачам «РВ».
— У планах було і на 10 м, і на 50 м увійти до фіналу, — говорить Олег Омельчук. — На десятиметрівці після чотирьох серій мав хороший результат, а от останні дві серії відстріляв невдало. Напевно, забагато разів відкладав постріл, ніяк не міг вистрілити з першого підйому. А це дуже психологічно виснажує. Коли стріляв на 50 м, був вітер, який заважав, адже я тренуюся переважно в закритому тирі. Я почав стріляти швидко, і найприкріше, що як тільки я стрільбу закінчив, вітер стих. Втім, основна причина таких результатів в іншому. Пік форми у мене пройшов. Я був у чудовій формі, виграв два етапи Кубка світу. Вже зараз розумію, що на останній етап до Баку не треба було їхати. От Сергій Куліш єдиний з нашої команди не поїхав, і здобув «срібло».
— Участь в цих етапах — це насамперед фізичне чи психологічне навантаження?
— І фізичне, і емоційне. Наприклад, з Азербайджаном у нас велика різниця в часі. Організм виснажується під час акліматизації. Туди прилітаєш, кілька днів витрачаєш на те, щоб організм освоївся, потім повертаєшся додому — знову треба звикати. Потім знову на змагання.
— Для тебе це вже третя Олімпіада, чи можеш її порівняти з двома попередніми?
— Найкраща організація була у Пекіні. На другому місці Лондон, і вже потім Ріо. І це не лише моя думка. Хоча безпосередньо у тирі все організували на високому рівні, поза ним було багато недоліків. Спочатку не було гарячої води. З кімнат зникали особисті речі. Коли здавали речі прати, то їх просто мочили без прального порошку. Тож спортсмени самі купували порошок і самі прали.
— А що з криміналом, гуляти було не страшно?
— Страшнувато. Розповідали, що і автобус з журналістами розстріляли, і про те, що на вулиці можуть відібрати ланцюжок, годинник, телефон. Навіть на власні очі бачив такий випадок. Намагалися їхати автобусом з олімпійського селища прямісінько на спортоб'єкт чи екскурсійне місце.
— Ти у Рівному вже майже тиждень, чим займаєшся?
— Після таких стартів, як Олімпійські ігри потрібно кілька тижнів на відновлення, на те, щоб усе проаналізувати. Зараз намагаюся відволіктися, думати про щось інше. Їздив на дачу. Збираюся на рибалку. Поки що ж відсипаюся, сплю ледве не до обіду.
