22 липня цього року гранатометник мотопіхотного відділення молодший сержант Юрій Сенчук загинув в районі населеного пункту Дружба Донецької області. Боєць отримав поранення, несумісні з життям, під час мінометного обстрілу противника.
У селі Бугаївка на Радивилівщині провели в останню путь загиблого воїна Юрія Сенчука. Про це йдеться на фейсбук-сторінці Радивилівської громади:
- «ЗАРАДИ СВОЇХ ДІТЕЙ ЙДУ ЗАХИЩАТИ УКРАЇНУ!». З такими словами наш земляк, житель с.Бугаївка Юрій Леонідович Сенчук став у ряди військовослужбовців ЗСУ в грудні минулого року. Він пройшов пекло війни, захищаючи рідну землю від окупаційних посягань російських терористичних військ. Юрій Леонідович сміливо й з честю виконував свій військовий та громадський обов'язок. Днями йому мало б виповнитись 46 років, цього літа він мав би благословити на весіллі сина. Але не судилось через розв'язану рф війну, яка калічить та руйнує людські долі...
Ггромада молитовно проводжала Героя-Захисника України на вічний спочинок з рідного двору. Жалобний кортеж з тілом прибув у місто в першій половині дня. Люди утворили "живий ланцюг" вздовж визначеного маршруту, встелили квітами дорогу бійця додому… А обідньої пори в Свято-Покровському храмі с.Бугаївка відбувся заупокійний молебень, на який зійшлись односельці, сусіди, рідні та близькі загиблого, представники влади територіальної громади, районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, бійці роти охорони. З болем на серці, з сумом в очах ставали навколішки перед світлою пам’яттю Юрія Леонідовича, перед труною з його смертельно пораненим тілом…
Багатодітний батько, який гідно виховав власних чотирьох дітей та опікувався долями ще п’ятьох дітей-сиріт, турботливий син, чоловік, порядний сім’янин, працелюб, добрий господар.. А ще українець-патріот, якому була небайдужа трагедія повномасштабного воєнного вторгнення на рідну землю, і тому рішуче став на її захист зі зброєю в руках.
Світла пам’ять про мужнього Героя, який віддав своє життя за Україну, назавжди залишиться в серцях рідних, близьких та всіх тих, хто його знав, поважав, стояв пліч-о-пліч на захисті нашої держави.
З військовими почестями похоронили Юрія Сенчука на кладовищі в с.Опарипси. Староста Бугаївського старостинського округу Віктор Мінько звернувся зі словами співчуття та підтримки до рідних полеглого воїна, офіцери Другого відділу Дубенського РТЦК та СП виконали військовий поховальний ритуал, під час якого передали Державний Прапор України родичам загиблого зі словами: “Від імені Президента України, Верховного головнокомандувача Збройних сил України, прийміть цей Прапор як символ держави, якій вірно й до кінця служив Ваш чоловік».
Під трикратні залпи із стрілецької зброї, під виконання всіма присутніми Державного Гімну України домовину з тілом опустили в могилу.Ще один наш земляк – Захисник України – поповнив тепер уже Небесне військо українців, які незламно стояли на захисті рідної землі.Юрій Леонідович Сенчук той, чиє ім’я назавжди вписано в історію держави. Вічна йому наша пам'ять і шана.
