Опалювальне обладнання, для якого використовується газ, дрова або інші види палива, потребує облаштування димоходу. Продукти горіння повинні бути повністю виведені за межі будівлі, щоб вони не завдали жодної шкоди життю та здоров'ю мешканців будинку. Універсальним рішенням для цього стануть димарі сендвіч із нержавіючої сталі — надійні та довговічні, попри доступну ціну. А огляд тонкощів проведення монтажних робіт дозволить самостійно впоратися з цим завданням, заощадивши на послугах фахівців.
Базові комплектуючі для монтажу сендвіч-димоходу
Правильна система має бути безпечною та створювати стабільну тягу. Для складання конструкції оптимально підійдуть труби з нержавіючої сталі з високим вмістом хрому та нікелю, здатні витримувати температуру до 600°С. Основні компоненти димоходу:
- відрізки завдовжки до 1 метра;
- горизонтальні лежаки;
- ревізійні трійники;
- елементи для збирання конденсату;
- куточки для поворотних ділянок;
- компенсатори (у багатоповерхових будинках використовуються на всіх перекриттях);
- наконечник, що перешкоджає засміченню каналу;
- вузли навколо димаря;
- комплектуючі для влаштування виходу трубопроводу на покрівлю.
В інструкції з експлуатації, яка входить до комплекту постачання опалювального приладу, міститься докладна інформація про актуальні параметри системи відведення диму. Виробник вказує мінімально допустимі розміри, але при складанні конструкції потрібно орієнтуватися на реальну висоту будівлі, яка часто може вимагати подовження димоходу. Труба повинна виступати за межі даху, щоб навіть за сильного вітру чи несприятливих погодних умов продукти горіння не задувало у вікна, а тяга залишалася незмінною.
Особливості монтажу двостінного димоходу
Процедура складання конструкції досить проста і включає наступні етапи:
1. Спочатку потрібно організувати вихід від котла або печі. Для подальшого технічного обслуговування системи встановлюють трійник, який буде одночасно задіяний для збору конденсату і виходу диму назовні.
2. Рекомендовано використовувати розвантажувальну платформу, незважаючи на невелику вагу елементів із нержавіючої сталі. Це забезпечить стабільність та довговічність системи.
3. Обладнавши вихід, потрібно з'єднати комплектуючі одне з одним, одночасно фіксуючи їх на стінах за допомогою надійних хомутів.
4.На фінальному етапі важливо встановити захисні елементи, які захищають верхню частину трубопроводу від пилу, бруду та опадів.
Ділянки проходу через стіни повинні бути додатково ізольовані за допомогою монтажної піни. У таких місцях не можна з'єднувати труби, що важливо враховувати при проектуванні конструкції. Зовнішня частина димаря повинна бути вищою за покрівлю як мінімум на 0,5 метра. Для забезпечення її стійкості потрібні надійні кріплення, які успішно витримають навіть сильні пориви вітру. Після завершення монтажу важливо переконатись у стабільній роботі системи, перевіривши тягу. Якщо все добре — можна приступати до експлуатації.
