Це сталося під час моєї спроби переглянути одну з останніх, чи може останню, екранізацію безсмертного «Острова скарбів» Роберта Стівенсона. На екрані я побачив пірата XVIII століття Біллі Бонса у виконанні видатного англійського актора Девіда Хервуда. Згаданий актор має цілком очевидні африканські корені, тож за всіма колишніми канонами не підходив би на цю роль — негрів серед піратів тоді точно не було. Але це було колись. Тепер же альтернативна зовнішність не заважає актору переконливо втілювати на екрані образ пірата. Недарма ж саме Біллі Бонсу колеги по ремеслу прислали славнозвісну «чорну мітку»!
Коли мій подив трохи минув, я згадав, що тепер у європейському, а особливо британському, кіно артисти африканського походження грають героїв практично усіх класичних екранізацій — від давньогрецьких міфів до трагедій Шекспіра. Ліньки шукати, але впевнений, що африканські за походженням актори вже зіграли в кіно або Ромео, або Джульєтту, або їх обох разом. Чому ні? Головне ж не колір шкіри та форма носа! Головне — творче втілення образів!
Чомусь згадав, як у роки мого дитинства розповідали, що десь в Африці зняли кіно про Лєніна, роль якого переконливо зіграв якийсь місцевий майстер сценічного мистецтва. Так це ж в Африці, де акторів європейського походження тоді було не знайти! А у сучасній Англії, як я розумію, це не проблема. То чому ж злощасного Біллі Бонса зіграв саме Хервуд?
Виглядає, що тепер у тій Англії все як у нас пів сторіччя тому, коли у комуністичній партії мав бути певний відсоток робітників, жінок, студентів, жителів «національних республік» і таке інше. За дотримання цих процентних норм відповідали спеціальні люди у партійних комітетах за непогану зарплатню. І тому з цим було дуже суворо! Як наслідок, слюсарів, токарів і колгоспників у партію заганяли ледь не силою, а інженеру, який без членства в партії не міг стати начальником цеху, слід було чекати кілька років своєї черги.
Якщо так піде далі, то услід за відсотком акторів африканського походження в екранізаціях класичних творів в Англії введуть інші відсотки, аби не образити решту меншин. Незчуємося як у фільмі про Гамлета головного героя зіграє жінка, а згадану вище Джульєтту в класичній трагедії зіграє чоловік. Чому ні? Колись давно у театрах взагалі не було актрис, і всі жіночі ролі виконували мужчини!
Все це добре, лише дітей шкода! Вони вже не зможуть, як ми колись, закохуватись у вродливих кіноактрис, що виконували жіночі ролі! Не закохуватися ж у чоловіків та ще й африканського чи ще якогось походження, які виконуватимуть ролі класичних красунь! Хоча, може, все не так і я вже чогось не розумію?