У другій футбольній лізі України (група А) фінішувало перше коло. Рівенський «Верес» під керівництвом закарпатського фахівця Павла Іванчова завершив його на одинадцятому місці. Пан Павло поділився своїми враженнями від виступу керованої ним команди.
— Аналіз виступу «Вереса» у першому колі я розділив би на дві частини. Перша — статистична. Згідно з нею ми посіли одинадцяте місце серед п’ятнадцяти команд. Проте є й друга частина, що стосується безпосередньо гри. Вважаю, що нам вдалося поставити струнку гру, команда має своє обличчя, і фахівці, і вболівальники мають бути задоволені цим. З іншого боку, я не задоволений нашим очковим доробком, думаю, що 5-8 очок ми недобрали. — У чому ж головна причина негараздів? — Футбол — це комерційний вид спорту, тому результат у ньому головним чином залежить від фінансування. За грою ми далеко випереджаємо рівень нашого фінансування, а от місце, яке ми посіли, якраз відповідає нашим фінансовим можливостям. Я знаю ситуацію, в якій перебувають наші суперники. Якщо відкинути «Оболонь-2», яка вирішує зовсім інші завдання, то ми і тернопільська «Нива» зараз за фінансуванням останні. Якщо вести мову про місце в п’ятірці, то наше нинішнє фінансування потрібно збільшити щонайменше вдвоє, якщо ж боротися за перемогу в групі й вихід до першої ліги, то оптимальна цифра, яка нам потрібна, — 800 тисяч гривень на сезон. Наприклад, зараз у нашій групі деякі команди мають бюджет 1-1,2 мільйона гривень. Проте порівняно з ними ми маємо вищий кадровий потенціал. — Що з того, що обіцяло вам перед початком роботи у «Вересі», керівництво клубу виконало, а що ні? — Я реально підходив до можливостей клубу. У мене були вимоги щодо комплектації команди, їх ми не виконали, адже запросити діючого гравця рівня другої ліги для нас дорого. Тому обмежилися запрошенням чотирьох молодих гравців, якими я залишився задоволений. Були фінансові вимоги, щодо зарплат та преміальних гравців. Їх виконали десь на 70%, і це при тому, що зарплати у нас і так чи не найменші. У «Вересі» 21 гравець, усіх потрібно одягнути, взути, фармакологічно забезпечити, у цьому напрямі нам теж не все вдалося. — Чи існують у клубі якісь організаційні проблеми? — Структура клубу не побудована за сучасними вимогами, її необхідно реорганізувати. В області немає футбольної піраміди: «Верес» сам по собі, спортшколи — самі по собі, хоча талантів вистачає. — Що ви маєте на увазі під структурою клубу? — Працювати мають істинні професіонали, нехай їх буде небагато, але вони знатимуть, що робити. Ці люди відповідатимуть за усі питання, які виникають у команді. Успіхів можна досягти у короткий час, проте працювати треба буде 24 години на добу. — Де, на вашу думку, футбольна команда може знайти кошти? — Скажімо, в таких невеликих містах, як Рогатин, Бершадь, усе тримається на одній людині, яка є головним спонсором. У таких же містах, як Рівне, команда має бути муніципальною й утримуватися з бюджету. Звісно, що при цьому має бути також підтримка і з боку спонсорів. — Але чому ж ті спонсори до «Вереса» ніяк не тягнуться? — Як на мене, в інших містах насамперед представники влади хочуть мати футбол, там футбол є пріоритетним видом, адже футбол — це соціальне явище. — І на завершення, чи будете ви й надалі очолювати «Верес»? — Якщо коротко, то однозначної відповіді на це питання дати не можна, час покаже.
