Публікація щодо ймовірних погроз Юрія Казаріна на адресу Вадима Павлюка шляхом кидання гранати на подвір’я останнього вже була готова, коли у самому центрі міста невідомі перейшли від погроз до справи — застрелили Валентина Загороднюка, відомого за прізвиськом «Щусь». Тому пишемо про все одразу. Не маємо жодних сумнівів, що наша безстрашна поліція не знайде доказів погроз із боку Казаріна, не кажучи вже про вбивцю Загороднюка, якого і шукати ніхто належно не збирається. Ми теж не можемо ані довести підозри Павлюка, ані знайти вбивцю. Зате можемо написати все, що з цього приводу відомо.
Павлюк рахує гранати
Вадиму Павлюку, який свої перші статки здобув ще у 90-ті, уже двічі на подвір’я жбурляли гранату. Якщо раніше Павлюк казав, що не знає від кого, то після минулотижневого вибуху назвав як ймовірного замовника свого колишнього бізнес-партнера Юрія Казаріна, більш відомого у Рівному як «Дядя Юра».
Юрія Казаріна знають всі, хто у 90-х мав чи намагався мати бізнес. Не раз згадували його у кримінальних справах, проте засудженим за будь-які злочини, наскільки відомо, Юрій Казарін не був. Останніми роками Казарін, узаконив свою діяльність, ставши співзасновником товариства, що займалося мисливством та рибальством. А також взяв в оренду ставки та навіть перетворився на мецената — принаймні так його назвав місцевий сайт, пишучи про подароване ним авто для розвідбатальйону української армії.
Востаннє прізвище Юрія Казаріна звучало у пресі після того, як хтось підпалив дачу нардепа Юрія Вознюка. Дача поблизу села Корчин у Костопільському районі стояла біля ставка, що належить Казаріну, щоправда, не за документами, а фактично. А Казарін, як подейкують, дружить з родиною бізнесменів Вознюків.
Щодо його стосунків із Вадимом Павлюком, то вони зіпсувалися ще років п’ять тому. Обидва стояли за створенням у Рівному ринку «Моріон», який виріс навколо «приватизованої» лазні на вулиці Шевченка. Як розповідають, Павлюк та Казарін навіть стали кумами, проте від суперечки це не вберегло.
Оскільки говорити про конфлікт обоє не хочуть і від коментарів відмовилися, можемо розповісти лише те, що переказують знаючі люди: Вадим Павлюк нібито позичив у Юрія Казаріна гроші і не віддав. У 2013 році Вадим Павлюк навіть заявив «Газеті по-українськи», що люди, пов’язані з Казаріним, намагаються рейдерськи захопити ринок «Моріон». Два роки тому Павлюк продав ринок братам Свистунам. Але борг перед кумом начебто лишився.
Після того, як вночі 9 липня на подвір’ї розірвалася РГД-5, Вадим Павлюк сказав журналісту нашої газети, що у нього погіршилися стосунки з Юрієм Казаріним і тому він розглядає його як ймовірного замовника вибуху. Говорити більше Павлюк не захотів:
— Звертайтеся до правоохоронних органів за коментарями. Сьогодні триває слідство, недоцільно говорити більше. Хай розбираються. Я все розказав слідчим. Погрози у мій бік не звучали.
Юрій Казарін також коментувати відмовився, зазначивши, що говорити буде його адвокат. Прецедент вже є — торік він подав до суду на газету «Сім днів», в якій згадали його бурхливу діяльність, щоб «захистити свою честь та гідність».
У поліції версію, озвучену Павлюком, також розглядають. Проте не відкидають й інші. Зокрема, професійну діяльність дружини Вадима Павлюка Ірини, яка є суддею апеляційного господарського суду. Додають також, що Вадим Павлюк неохоче співпрацює зі слідством. Зокрема, начебто спершу обіцяв надати відео з камер спостереження, проте згодом сказав, що його немає.
Василь Зелінський, начальник міськвідділу поліції:
— Ми відслідковуємо тенденції у Рівному, пов’язані з підпалами та вибухами гранат, вже маємо напрацьований механізм розкриття таких злочинів, тож, думаю, незабаром повідомимо про результати. Хотілося б, щоб Вадим Павлюк більше працював зі слідством. Його стримування — не гарантія, що люди, які кинули гранати (першу у 2016 році — Ред.), не повторять подібне. Такі люди повинні бачити, що вони будуть покарані.
Крав, відсидів, застрелили
42-річний Валентин Загороднюк залишав своє авто на платній стоянці у центрі міста. І недарма — сам на початку 2000-х відсидів за крадіжки автомобілів. А ось те, що навіть на стоянці з охоронцями його не врятують від кулі, схоже, не здогадувався. Пострілом у серце його вбили у вівторок по обіді.
Вбивця очікував на Загороднюка. Коли той зайшов у ворота платної стоянки навпроти ТЦ «Партизан», забіг за ним і вистрелив тричі. Стріляв у груди, але попри те, що цілився зблизька, лише одна куля влучила у серце. Друга лише частково зачепила тіло, а третя пролетіла мимо.
.jpg)
Валентин Загороднюк помер одразу на очах в охоронця стоянки, який свого постійного клієнта добре знав. Авто Загороднюка стояло за метрів п’ять від будки охоронця і входу до автостоянки. Охоронець не став ризикувати життям і наздоганяти вбивцю — він викликав швидку та поліцію. На стоянці було ще кілька людей, які чули постріли і бачили, як невідомий кинувся через паркан у бік залізничного переїзду, де на нього чекав автомобіль. За два дні поліції так і не вдалося достеменно з’ясувати, на якому саме авто втік вбивця. Орієнтовно, це був зелений «Опель» з польськими номерами. Пістолет злочинець забрав із собою, проте камери спостереження на стоянці мали би зафіксувати його обличчя. Втім, таких деталей у поліції поки не розголошують.
Заступник начальника ГУ Нацполіції у Рівненській області Сергій Волков:
— У нас є орієнтування, де шукати вбивцю. Найближчим часом, думаю, нам вдасться затримати зловмисників. Швидше всього, діяв найманий вбивця і вбивство було сплановано, адже жертву очікували біля автостоянки, а отже знали, що вона туди прийде і, що місце — малолюдне. Востаннє у Рівному сплановано вбивали людину два роки тому, тоді у під’їзді будинку найманець ФСБ застрелив майора Мамчура. Вбитий на автостоянці — людина знана у кримінальних колах і не бідна. Маємо інформацію, що він був причетний до видобутку бурштину. Одна з версій — його вбили саме через це. Інша версія — неприязні стосунки з кримінальними колами.
Валентин Загороднюк наприкінці 90-х був одним із найвідоміших «угонщиків» у Рівному. Він чи не першим почав використовувати спеціальне обладнання для відмикання автомобілів. Із тих часів збереглося і його прізвисько — Щусь.
Вийшовши з в’язниці, Загороднюк намагався вести законний бізнес, але приватним підприємцем так і не став. 2008 році року він викупив металевий склад на Млинівській, 14б та уклав договір з міською радою на 50-річну оренду 8 соток землі під ним. Як зазначено у рішенні міськради про виділення землі, Загороднюк зі своїм партнером хотіли відкрити СТО. Проте, насправді нічого не відкрили, а з 2011-го заборгували місту за землю.
Офіційно у Загороднюка, окрім складу на Млинівській, не було жодного майна. За попередньою інформацією, проживав із дружиною у квартирі чотириповерхового будинку на вулиці Степана Бандери. Автомобіль «Міцубіші», яким їздив і, біля якого його застрелили, за документами йому не належить.
Сергій ТКАЧЕНКО.
