Незвично сильні морози, які упродовж кількох днів сковували Рівенщину, показали її реальну готовність до цього зимового стихійного лиха. Не за резолюціями численних нарад, планами та розпорядженнями чиновників, а як є насправді — в якій мірі і за якої саме мінусової температури мешканці та господарство області можуть виживати.
Пенсіонери замерзають На жаль, без людських жертв не обійшлося. Починаючи з минулого тижня, замерзло восьмеро мешканців області, до речі, більшість з них — пенсіонери, які задубіли неподалік свого житла. Зокрема, 20 січня у Дубровицькому районі односельці знайшли мертвими поблизу власних помешкань 58-річну Марію Б. з села Мочулище і 61-річного Олександра В. з села Колки. Цього ж дня у реанімаційному відділенні Рівенської міської лікарні помер доставлений сюди з сильним переохолодженням організму 60-річний Іван М. У неділю в селі Малушки Березнівського району виявили замерзлим 57-річного пенсіонера Віктора. В понеділок у селі Жобрин Рівенського району — 65-річного Андрія, а у вівторок у селі Кам’яне Случанське Сарненського району 27-річного Марка П. і 45-річного Андрія Ф. з села Рафалівка Володимирецького району. Ще двоє пенсіонерів замерзли раніше — 3 січня в селі Українка Острозького району та 6 січня у Радивилові. Кількість жертв холоду не стала непомірно більшою завдяки роботі працівників швидкої меддопомоги і рівенських медзакладів, одні підбирали приморожених громадян з обледенілих і засніжених вулиць, другі — рятували їх у лікарняних палатах. Так, лише в центральну міську лікарню Рівного «швидка» доставила близько 20 громадян з загальним переохолодженням організму чи з обмороженими руками-ногами. Кому з них було достатньо кількох годин, щоб відігрітися і піти додому, а хто потребує тривалого лікування чи навіть залишиться калікою. Скажімо, як п’ятеро обморожених, які зараз перебувають у центрі опіків та пластичної хірургії обласної лікарні. Як повідомив його завідувач Олег Кирик, одному з пацієнтів, 28-річному мешканцю Рокитнівського району, вже ампутували ноги, іншим доведеться відрізати відморожені пальці на руках і ногах. До речі, серед замерзлих і сильно обморожених громадян немає волоцюг. Як з’ясувалося, вони або добре адаптовані до несприятливих умов, або ж у змозі самі собі дати раду.
Копати могили непросто Заступник начальника управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації Віктор Нечипорик повідомив, що серйозних збоїв у роботі через сильний мороз не було. А більшість проблем, які таки виникали у комунальному господарстві, були зумовлені зниженим тиском газу. — Всі наші системи, — розповідає Віктор Нечипорик, — можуть нормально працювати до –21 градуса, а температура була ще нижчою. Відтак почали більше забирати газу як у містах, так і в селах. Головне, що не сталося сильних поривів теплотрас, люди не залишилися масово без тепла. Були лише незначні аварії, як-от деякий час залізничний вокзал Рівного залишався без тепла. Але всі служби були напоготові і оперативно проводили ремонтні роботи, ліквідовували всі несправності комунікацій. — Люди в нас чергують і працюють цілодобово, — доповнює начальник управління житлово-комунального господарства Рівного Юрій Собчук, — де що примерзло чи зламалося — одразу ж проводять ремонтні роботи. Тому особливих проблем у місті не виникало, хіба що на кладовищі було важко копати могили (земля промерзла на 85 см), а також в окремих житлових багатоповерхівках, які з силікатної цегли, було прохолодніше, аніж у панельних.
Чутливий ріпак постраждає За словами заступника начальника облуправління сільського господарства Надії Переходько, про збитки від сильних морозів конкретно говорити ще рано, але дещо таки передбачити можна. Зокрема, втрати озимих посівів пшениці і жита становитимуть не більше 5 відсотків. Натомість інша «стратегічна» культура Рівенщини, ріпак (його озимих посівів — 15,8 тисяч га), вірогідно, постраждає більше, оскільки він значно чутливіший до низьких температур. Як запевнила Надія Переходько, з цим проблеми агропромислового комплексу через мороз вичерпуються, зокрема випадків замерзання худоби в області не зафіксовано.
Мерзли в тролейбусах Найбільше зривів у роботі пасажирського автотранспорту було на внутрішньообласних маршрутах. — Разом з тим, — повідомили диспетчери автовокзалу Рівного, — маршрутки до сіл Рівенщини, хоча б через одну-дві, але таки ходили. Натомість з транзитним транспортом ситуація була набагато гіршою. Упродовж трьох діб не їздили автобуси сполученням «Львів-Київ-Бориспіль» і навпаки, не було автобусів «Калуш-Київ», «Хуст-Київ», «Житомир-Трускавець», «Нововолинськ-Київ» і багатьох інших, передусім нічних рейсів. Загалом із загальної кількості 800 рейсів щодоби зривалося 120-180, з них до 40 внутрішньообласних. З громадського транспорту обласного центру рівняни найбільше нарікали на тролейбуси. Мовляв, багато з них їздять з надто великим інтервалом або ж взагалі не їздять і, окрім того, в салоні можна змерзнути. — А чого дивуватися, — парирує директор підприємства КП «Рівнеелектроавтотранс» Степан Загиней. — Як після дощу нічого дивуватися грязі, так і в сильний мороз — холоду. До того ж, це не пасажирам, а нам думати, як ті тролейбуси таки випустити в мороз у рейс, коли замерзає пневматика, мастило. А що в салонах холодно, так пічок у тролейбусах вже давно немає. Бо ті, що були, поламалися, а замінити нічим, не випускають їх. Адже такі тролейбуси, як у нас, давно зняті з виробництва. Для прикладу, чехи їздять на своїх нових тролейбусах, вартістю 320 тисяч євро, а ми на їхніх тридцятирічної давності за 10 тисяч євро.
Мороз скасував навчання З минулої п’ятниці в усіх школах області, як повідомив заступник начальника обласного управління освіти Ігор Стрижеус, через сильні морози було скасовано навчання. Сьогодні навчання в школах Рівного, щоправда, вже відновили. Через вимушену перерву в заняттях навчальний рік не буде продовжено. Пропущені години школярі відпрацюють по суботах та в післяурочний час. Що стосується дитсадків, то вони продовжували працювати, незважаючи на мороз.
Левів гріють «буржуйками» Нелегко переносять морози і теплолюбні тварини Рівенського зоопарку. Якщо мавп, як це роблять щороку, перевели на зиму до тераріуму, то тварин, які залишилися у своїх вольєрах на вулиці, доводиться додатково зігрівати. Для цього, як розповів директор зоопарку Олег Павлюк, житло звірів (левів, леопардів та ін.) і птахів опалюють «буржуйками». Щоб тварини не померзли, у зоопарку влаштували цілодобове чергування і палять «буржуйки» навіть вночі. Крім цього, утеплили їхні помешкання сіном та соломою. Що стосується харчування, то поки що, запевняє директор, його вистачає, адже запас харчів для мешканців зоопарку заготували з осені.
