«Колос» — «Верес» — 0:0
Чемпіонат України. 6 тур. 12 вересня. Ковалівка. Стадіон «Колос». 900 глядачів.
«Колос»: Пахолюк, Цуріков, Бурда, Козик (Бондаренко 87), Понєдєльнік, Рапай (Салабай 87), Теллес, Гагнідзе, Гусол (Кане 69), Климчук (Оєвусі 69), Алефіренко (Третьяков 68).
«Верес»: Горох, Сміян, Гончаренко, Харатін, Ціпот, Стамуліс, Шарай (Корнійчук 88), Бойко, Кльоц (Кучеров 37), Куція (Воллі 69), Веслі (Стень 69).
Футбольний клуб «Колос» із села Ковалівка, що розташоване поблизу Фастова за дев’яносто кілометрів від Києва, з командою якого «Верес» зіграв унічию в шостому турі чемпіонату України, є наочним прикладом одного із шляхів, яким цілком може піти наш футбол, якщо нічого у ньому не зміниться. Зовні з «Колосом» все нормально — є невеликий, але новий стадіон із всім, що потрібно для проведення матчів, є тренувальна база, є дитяча школа, є кваліфіковані футболісти і тренери. Кваліфіковані настільки, що команда перед грою з «Вересом» ділила перше місце у таблиці з київським «Динамо». Непокоїть лише те, що клуб «Колос» реально потрібен лише його власникам — сімейству місцевих багатіїв Засух. Саме вони зібрали до села ледве з двома тисячами населення футболістів не лише з усієї України, а й з-за кордону, платять їм чималеньку зарплатню і вимагають результату собі на радість.
Як наслідок, матчі у Ковалівці проходять у відчайдушній боротьбі команди-господаря за результат, для чого використовуються всі можливі й неможливі методи. У грі проти «Вереса» захисник господарів Козик зламав носа гравцю гостей Кльоцу, а суддівська бригада із понад десяти людей, включаючи інспекторів і спостерігачів, цього навіть не помітила, не зафіксувавши з боку Козика порушення правил. Захисник рівнян Ціпот отримав відвертий удар ногою в низ живота від ковалівця Климчука, і суддя цього теж не побачив. І це «Вересу» ще пощастило — арбітр цілком міг вилучити когось із футболістів команди гостей, знайшовши для цього привід, як це було у попередньому домашньому матчі ковалівців проти «Карпат», або знайти причину призначити одинадцятиметровий у ворота «Вереса». Чому ні? Торік у грі за право залишитися у лізі найсильніших арбітр у Ковалівці поставив у ворота гостей одразу три одинадцятиметрових!
Враховуючи це, «Вересу» слід було грати гранично акуратно, аби не зачепити суперників і не спровокувати чогось недоброго. Це команді вдалося. Ціною утримання гостей від ексцесів стало те, що рівняни не стільки грали у футбол самі, скільки не давали це робити супернику. За винятком моменту на початку гри, коли Стамуліс проґавив вихід Гусола на власні ворота, нічого небезпечного «Колос» біла воріт «Вереса» за півтори години гри не створив. Так само і у «Вереса» був лише один момент на початку гри, коли міг забити Шарай. Оце, власне, і все. Решту ігрового часу суперники відбивали м’яча куди подалі, штовхали один одного, симулювали травми, сперечалися з арбітром і між собою… Словом, застосували увесь арсенал прийомів українського футболу, окрім власне гри у футбол. Наприкінці гри здалося, що такий розвиток подій влаштовує обох суперників, і вони таки домучили гру до фінального свистка.
Задати тренерам команд запитання на післяматчевій пресконференції не вдалося — ніякої пресконференції не було. Причина очевидна — у самій Ковалівці засобів масової інформації немає, а їхати за дев’яносто кілометрів із Києва, аби побачити не дуже схожу на футбол штовханину дурних нема. Що іще? Варто відзначити ідеальний порядок на стадіоні у Ковалівці та навколо нього — здається, навіть тюрми у нас охороняються не так ретельно, як цей стратегічний об’єкт. Втішив також гравець «Колоса» грузин Гагнідзе, який торік писав у себе на спині «Гагно». Видно, йому пояснили певні особливості нашої мови і тепер у нього на спині написано як і має бути — «Гагнідзе».
Щодо гри «Вереса», то писати нема про що — її не було. Може, команда берегла її до наступної гри чемпіонату з житомирським «Поліссям» наступного понеділка? У кубковому матчі з київським «Локомотивом» посеред цього тижня у «Вереса» жодних проблем бути не повинно.
Микола НЕСЕНЮК.
