Екологи просять мешканців Рівненщини утриматися від спалювання сухої трави.
Як повідомляє гідрометцентр, тільки починається весна, коли сходить сніг і оголюється ґрунт, а також пізньої осені, всюди починаються пожежі. І підпалює траву ніхто інший, як самі люди. За їхніми словами, це пережиток радянських часів.
Уже навіть Міністерство екології та природних ресурсів України пропонує підвищити штраф за випалювання рослинності. Його теперішній розмір складає 170-340 грн., а пропонують 3060-6120 грн.
Причин підпалу трав’яного покриву та рослинних решток існує безліч: скільки людей – стільки й думок.
Однак наслідки підпалів наступні:
1) провокування лісових пожеж і знищення біоценозів екосистем (загибель живих організмів та їх домівок);
2) підпали після відновлення вегетації навесні є причиною збіднення видового складу лучних трав, так як виживають лише найбільш стійкі і не вибагливі види трави та бур’янів;
3) загибель насіння рослин;
4) знищення корисної мікрофлори ґрунту, зокрема й тієї, яка сприяє стійкості рослин до різноманітних захворювань;
5) спалювання трави значно знижує родючість ґрунту. За дослідженнями науковців, при горінні сухостою температура полум’я досягає 300-400ºС. Внаслідок чого, навіть короткострокове нагрівання поверхні ґрунту до температури близько 200-300ºС є достатнім для зменшення вмісту органічної речовини – гумусу, сполук азоту та загибелі зооценозу. Знищення органічних речовин ґрунту є не лише причиною зниження родючості ґрунту, але й причиною зниження рівня стійкості ґрунту до проявів вітрової та водної ерозії. За постійного спалювання сухої трави, родючі ґрунти, до прикладу, чорноземи просто не змогли б сформуватись, так як не було б необхідного для їх утворення постійного поповнення ґрунту органічними рештками. Здійснення таких щорічних спалювань сухої рослинності на одній і тій же території може призвести не тільки до зменшення вмісту органічної складової ґрунту, але й до погіршення його механічних властивостей;
6) загибель бодай однієї із ланок цілісного біоценозу, може потягнути за собою незворотні зміни в екологічній ситуації у бік погіршення;
7) темний, їдкий та густий дим, що виникає в результаті горіння трав – має свій негативний вплив і на здоров’я та рівень комфорту умов проживання людей у містах та селах. До того ж, при спалюванні трави та стерні в містах та поблизу, вздовж автошляхів, супутньо згорають та вивільняються солі важких металів, що осіли на листі, траві або ж були поглинуті рослинами із ґрунту, а також залишки добрив та отрутохімікатів. В результаті відбувається забруднення атмосферного повітря пилом, оксидами азоту, чадним газом, важкими металами і канцерогенними сполуками.
