Рівненське Полісся, завдяки природним ресурсам, на які багатий наш край, можна перетворити на прибутковий регіон. Про те, як ефективно використати природні ресурси, йшлося на круглому столі, який відбувся у Рівному з ініціативи Поліського центру агроекології та природокористування.
Сергій Веремеєнко, доктор сільськогосподарських наук, професор, старший науковий співробітник Поліського центру агроекології та адаптації аграрного виробництва до змін клімату ІАП НААН:
— Полісся — це регіон, який характеризується рівнинною територією зі специфічними природнокліматичними умовами. Регіон знаходиться у вологій, помірно теплій кліматичній зоні. Характерною особливістю для Полісся є перевищення суми опадів за рік над кількістю випаруваної з поверхні вологи. Це зумовлює промивний тип водного режиму, призводить до заболочування понижених ділянок, утворення болотних грунтів. Потрібно зазначити, що найбільш поширеними на Поліссі (більше 60%) є дерново-підзолисті ґрунти із різним ступенем опідзолення, оглеєння та легким механічним складом. Це піщані, глинисто-піщані та супіщані ґрунти, у яких вміст гумусу в орному шарі досить низький і коливається в межах від 0,7-1,0% у піщаних і супіщаних до 1,5-2,0% у суглинкових відмінах.
Світлана Богатирчук-Кривко, начальник Головного управління Держзему у Рівненській області:
— Сільськогосподарських земель на Поліссі лише третя частина, із яких рілля складає 54%. Сільськогосподарські землі Полісся відносять до особливо цінних, оскільки в основному вони меліоровані (280 тис.га.). На жаль, як зазначають експерти, майже 70% гончарного дренажу цих систем не працює. Мусимо визнати той факт, що на сьогодні близько 150 тис. га сільськогосподарських угідь області не використовуються. Серед них 90 тис. га — це землі Полісся, що складає четверту частину всіх с/г земель. Наслідком цього є природне заліснення сільськогосподарських земель на Поліссі на понад 11 тис. гектарів. На сьогодні вкрай гостро стоїть проблема ефективного використання поліських земель.
Мирослава Петрук, науковий співробітник Поліського центру агроекології та адаптації аграрного виробництва до змін клімату ІАП НААН.
— Перспективним та екологічно безпечним напрямом використання сільськогосподарських земель на Поліссі може стати перехід господарств на систему органічного землекористування. Це дозволить також вирішити низку соціально-економічних проблем, оскільки сприятиме підвищенню рівня зайнятості сільського населення, забезпечить сталий розвиток сільських територій, зміцнить економіку держави і добробут селян. В Україні маємо цікаві приклади ефективної роботи таких господарств (Полтавська, Житомирська області). Важливим при цьому є комплексний підхід, тобто створення господарств, що повністю перейдуть на систему органічного землеробства.
Сергій Івашинюта, кандидат сільськогосподарських наук, перший заступник начальника Рівненського обласного управління лісового господарства:
— Слід зазначити специфіку ведення лісового господарства. Якщо аграрії результати своєї праці — урожай сільськогосподарської культури — можуть побачити через рік, то у лісовій галузі — посаджене дерево принесе урожай через 60-100 років. Тому лісівників дуже цікавлять питання антропогенного впливу людини на екосистеми, зміна клімату, зміна водного режиму території, вплив інтенсивних меліорацій на майбутні десятиліття. Важливим для нас є запровадження на законодавчому рівні механізму переведення заліснених сільськогосподарських земель у землі лісового фонду
Тарас Микитин, кандидат технічних наук, доцент, старший науковий співробітник Поліського центру агроекології та адаптації аграрного виробництва до змін клімату ІАП НААН.
— Не секрет, що в Україні не використовується близько 5 млн. га. Економічна ситуація призвела до того, що разом із зменшенням посівних площ зникли сільськогосподарські підприємства, практично знищено тваринництво, що стало причиною тотального безробіття на селі. Є проблема використання цих територій в контексті сталого їх розвитку. Можливими напрямами може стати вирощування енергетичних культур, що є дуже важливим питанням на сьогодні для нашої держави. Відновлювальна енергетика забезпечує у Європі більше 10 % потреб у енергоресурсах, і для нашої країни — це реальна перспектива забезпечення енергонезалежності.
Ірина Тимощук, науковий співробітник Поліського центру агроекології та адаптації аграрного виробництва до змін клімату ІАП НААН, в.о. директора ДП "Рівнеторф".
— Рівненська область багата на торфові ресурси (маємо 19% загальноукраїнських запасів). Площа торфових родовищ промислової глибини складає 134,1 тис.га. Значна частина цих запасів знаходиться на Поліссі. Сучасні підходи до раціонального використання торфу у господарських цілях дозволять частково вирішити проблему енергетичного забезпечення краю.
Борис Берташ, здобувач ІАП НААН:
— Площа земель об'єктів природно-заповідного фонду на Поліссі складає понад 144 тис. га, або 11,5% всієї території. Це найбільш цінні землі, по суті окраса Поліського краю. На сьогодні ведуться активні роботи зі створення Національних природних парків Нобельський та Надслучанський, які мають стати згодом центрами рекреацій на Поліссі. Виникають питання організації території цих парків та створення відповідної інфраструктури.
Степан Павлюк, заступник голови Рівненської обласної ради:
— Приємно, що проблеми ресурсного потенціалу Полісся, його ефективного використання зацікавили науковців Інституту агроекології і природокористування НААН України і новоствореного його підрозділу — Поліського центру. Думаю, що напрацювання вчених та їхні подальші наукові розробки допоможуть нам у вирішенні актуальних проблем регіону.
Микола Шершун, доктор економічних наук, координатор Поліського центру ІАП НААН:
— Поліський край багатий природними ресурсами. На сьогодні важливо розробити програму їх раціонального використання, на основі збалансованого розвитку. В час переходу економіки на ринкові основи господарювання важливо зберегти ті досягнення, що маємо. Тому підтримка на державному рівні ініціатив території, які спрямовані на раціональне використання природних багатств, повинне мати визначальний характер. Робота Поліського центру буде тим внеском у реалізації важливих завдань, які стоять перед нами. У сучасних соціально-економічних умовах вкрай важливо знайти раціональні шляхи використання ресурсного потенціалу для розвитку краю, змогти налагодити місцеву переробку для створення нових робочих місць, вирішення соціальних проблем та наповнення бюджетів усіх рівнів.
