Економіка і життя простих людей стали центральною темою дискусій в рамках Медіа-клубу «На власний погляд», який провів чергове засідання у квітні. В роботі клубу беруть участь журналісти понад 50 видань з усіх областей України, провідні політики, економісти, аналітики, які обговорюють найгарячіші теми соціально-економічного життя країни.
”Економічна криза, яка розгойдує світову капіталістичну систему, з усією ясністю показала брехливість тези про соціальне партнерство праці і капіталу. Не може бути дружби у робітника і господаря-паразита, який харчується за його рахунок», — зауважив П.Симоненко. За його словами, «потуги буржуазних політиків усіх мастей обілити експлуататорський лад приречені на провал. Світ більше не в змозі розвиватися, спираючись на приватновласницькі відносини. Капіталізм став загрозою для світової спільноти, несучи з собою смерть і злидні». Ідеї ??соціалізму починають свій переможний марш на всіх континентах, підкреслює Симоненко, і стверджує, що навіть у головній цитаделі сучасного капіталізму — США — бунтівні трудящі висунули гасло створення робітниччої партії, яка має змінити при владі республікансько-демократичний «тандем». Експлуатовані класи на очах позбуваються соціал-демократичного примиренства. В авангард боротьби висуваються комуністичні і робітничі партії. Зростання впливу марксистсько-ленінських ідей виявляється в результатах виборів у багатьох європейських і пострадянських країнах — Франція, Іспанія, Греція, Данія, Росія, говорить лідер комуністів. І висловлює впевненість, що цей список буде продовжений, і невдовзі його поповнить Україна. Головний урок, який дає трудящим буржуазна демократія: не можна довіряти партіям та політикам, які захищають інтереси великого капіталу. На думку політика, історичний досвід переконливо показує: їхні обіцянки, щедро роздані народу під час виборчих кампаній, завжди і скрізь виявляються блефом. Так відбувається і в сьогоднішній Україні. Безпардонно експлуатуючи антикризову риторику, українські «ліберали-ринковики» відчайдушно «продавлюють» так звані реформи, основними пунктами яких є приватизація, ліквідація програм соціального захисту населення і примноження надприбутків панівного класу — великих і найбільших власників. Чим далі, тим очевидніше: «курс реформ», що проводиться в Україні за ліберальними рецептами, підриває економіку і веде до прогресуючого зубожіння переважної більшості населення. «Щоб не допустити поглиблення кризи, Україні життєво важливо активізувати політико-економічну інтеграцію з країнами Митного Союзу. Адже саме ці країни є основними постачальниками енергоресурсів і одночасно головними імпортерами продукції українських підприємств. Вигоди від посилення такого співробітництва очевидні: тільки від зняття митних зборів на нафту ми отримаємо 3 мільярди, на газ — 4,5 мільярда», — заявив Петро Симоненко. Однак замість цього українські «ліберали» вперто тягнуть країну в Зону вільної торгівлі (ЗВТ) з Євросоюзом, прикриваючись розмовами про існуючий там ринок збуту в трильйон доларів. Насправді для української промисловості цього ринку збуту просто не існує: він давно поділений західними транснаціональними корпораціями і обмежується 80 тисячами стандартів, які не дозволяють українським товарам потрапити на євроринок. Для того, щоб вижити і рушити вперед, нам необхідно терміново змінювати соціально-економічну модель. Потрібно зробити ставку на зміцнення ролі держави в економіці, сформувати нову фінансову систему, здатну мобілізувати внутрішні ресурси для зростання економіки. Треба відродити систему довгострокового та середньострокового економічного планування, забезпечити надійний контроль над цінами, перекрити канали відмивання грошей через офшори, провести реальну адміністративну реформу і переглянути зовнішню політику. «Цього можна досягнути, активізувавши соціальний протест і сказавши на майбутніх парламентських виборах рішуче «ні» вбивчим ліберальним експериментам! Підняти економіку і забезпечити гідне життя можна тільки в рамках соціалістичного суспільства», — впевнений Петро Симоненко.
