Вже за місяць має початись новий опалювальний сезон. Час замислитись та проаналізувати, яким може бути вартість тепла вже цієї зими. Про те, що буде зростання вартості гігакалорії, вже говорять тепловики та експерти енергетичного ринку.
Щоб зрозуміти, якою буде вартість теплової енергії в опалювальному періоді 2021-2022 років потрібно звернути увагу на кілька обставин. Перш за все, це той факт, що тариф не підвищувався з 2018 року. По суті теплопостачаючі підприємства штучно змусили продавати тепло нижче його собівартості, а в кращому випадку на нульовій відмітці рентабельності. Адже за три роки, з часу останнього затвердження тарифу НКРЕКП зросла ціна газу, ціна його транспортування та мінімальна заробітна плата. А відтак і збільшилось податкове навантаження. Очевидно замороження тарифу відбулось з політичних міркувань, щоб сподобатись виборцям. Однак це не вирішило проблему, а лише відтермінувало та зумовило накопичення негативних явищ в галузі теплопостачання. Давайте поглянемо на цифри.
Вартість однієї гігакалорії теплової енергії для мешканців рівного ще у 2018 році була встановлена на рівні 1795 гривень, включно з ПДВ за гігакалорію. Схожі ціни і в інших областях: у Львові – 1755 грн., у Луцьку – 1847 грн., в Івано-Франківську – 1527 грн. Частка вартості газу в цьому тарифі складає 74 відсотки, або 1101 гривня. Ще 6 відсотків – вартість електроенергії. Решта, це заробітна плата, податки, ремонти та орендна плата. На прибуток фактично нічого не залишалось. Додайте сюди ще систематичну заборгованість споживачів за тепло і картинка виходить не надто райдужна. Приблизно така ж ситуація у всіх містах з централізованим опаленням.
При цьому вартість газу для теплопостачаючих підприємств постійно зростала. Для прикладу, вже під час минулого опалювального сезону, у січні 2021 року, ціну блакитного палива підвищили з 9465 гривень до 10939 гривень за 1000 метрів кубічних. Потім ціна ще раз змінювалась, але вже не суттєво. Оскільки вартість газе є основною у формуванні тарифу, підприємства були поставлені в ситуацію «планової збитковості». Простіше було комунальним підприємствам, яким збитки через різницю тарифу компенсували з місцевих бюджетів. Хоч це теж, по суті, за рахунок споживачів, однак це дає можливість підприємствам компенсувати збитки. Важче приватним компаніям, яким з бюджету розрив у тарифі не компенсують. Більше того, доводиться платити ще плату за оренду комунальних тепломереж.
Певним порятунком у цій ситуації є переведення котелень на тверде паливо. Оскільки в такому разі собівартість виробленої теплової енергії нижча. Та це потребує часу, модернізації і проходження довгого бюрократичного шляху дозволів та погоджень. Та й принципово ситуацію це не вирішує. Без підняття тарифів не обійтись. Вже сьогодні говорять про підняття вартості теплової енергії для споживачів централізованого теплопостачання в межах 25-35 відсотків. А це означає, що з початком опалювального періоду вартість однієї гігакалорії має зрости до 2400-2600 гривень.
До початку опалювального сезону залишилось всього місяць. Нові тарифи буде встановлювати вже не НКРЕКП, а органи місцевого самоврядування. Вочевидь центральна влада вирішила не брати на себе негатив і передала цю проблему на місця. Щоб в разі чого, мати можливість відхреститись від підвищення тарифів звинувативши у всьому місцеві органи влади. Хоча, як писалось вище, проблеми накопичили вже давно, саме блокуванням встановлення справедливих, рентабельних тарифів. Час спливає і потрібно приймати рішення. Інакше взимку нас може чекати колапс ринку теплової енергії та холодні батареї.
