Київський професор-генетик, доктор біологічних наук В’ячеслав Коновалов після Чорнобильської аварії зібрав унікальну колекцію — понад сотню мумій тварин-мутантів і людських зародків з відхиленнями. Є ж «Кунсткамера» у Пітері!
Русалки прийшли в казки з... життя «Жарти» природи вчений вивчає з 60-х років минулого сторіччя. — Будь-яка, навіть найдосконаліша, система іноді дає збої, зустрічаються вони і при появі на світ людей, тварин і рослин, — повідав В’ячеслав Сергійович. — Причому і сотні років тому приблизно 4% всього живого на Землі народжувалося з вадами. Але громадськість була мало поінформована на цей рахунок, і віддавна прибавка у господарстві з відхиленнями або народження дитини з аномаліями сприймалося як кара Божа. До речі, русалки і триглаві Змії-Гориничі — реальні істоти. У казки вони «перекочували» із життя. Як стверджує Коновалов, велика частина вроджених вад не видна — вони внутрішні. Яскравий приклад: на початку XIX сторіччя в Угорщині в курки виявили 10 серць (функціонувало лише одне). Дублювання однієї й тієї ж «програми» при збої організму внаслідок якогось шкідливого впливу — явище поширене, адже генетичний апарат тварини і людини має колосальну надлишковість. До речі, далеко не всі патології йдуть на шкоду людству. Наприклад, проблема із зором, яка з розвитком цивілізації почала турбувати все більше людей, наштовхнула англійця Левенгука на створення мікроскопа, що поклало початок декільком наукам. Щодо домашніх тварин, вважає професор, сільське господарство багато втрачає від того, що деякі «прорахунки» природи рідко тиражуються. Вдалі спроби закріплення генетиками вроджених вад — безрога корова, поні, коротконогі вівці ангонської породи (для них не потрібно будувати високі огорожі). До речі, торік одне із фермерських господарств на півдні України поповнилося гусеням з чотирма лапами. Пташеня було ізгоєм серед родичів, а хазяї боялися, як би каліка у дворі не накликав нещастя. Якби пернатий добре набирав вагу, його життя закінчилося б у духовці. Але поки фермери чекали від «гидкого гусеняти» приросту ваги, сусід позбавив їх від нахлібника — птаху дали притулок у зоопарку. Гусак з чотирма лапами (дві — звичайні, додаткова пара стирчить з боків) привернув увагу відвідувачів, що позитивно відбилося на прибутках закладу. Та й самому диву в пір’ї, за словами Юрія Кіріченка, заступника директора зоопарку, нова обстановка — на користь. У птаха з’явився «звірячий» апетит — він добре додає у вазі й своєю поведінкою усім дає зрозуміти, що є... ватажком пташника, в якому живуть фламінго й індики. На збільшення відсотка помилок на генному рівні в живих організмах впливають шкідливі чинники — починаючи несприятливими побутовими умовами, неповноцінним харчуванням, вживанням алкоголю і закінчуючи забрудненням навколишнього середовища. Їх — близько 130. Результати впливу кожного з них на людей і все живе були докладно вивчені ще в 50—60 роки минулого сторіччя, під час розквіту генетики і радіобіології. У 1972 році в Женеві консультантами ВООЗ на підставі наукових вишукувань всього світу були видані «Санітарні аспекти застосування хімічної, біологічної й бактеріологічної зброї». У книзі описані наслідки різних видів вибухів і заражень, аж до дрібних подробиць: затори, що утворяться на мостах великих міст світу, швидкість розкладання трупів, соціально-психологічний стан людей. Увійшли в збірник і рекомендації для постраждалих (від виходу з кризи країни до відновлення окремої людини). Так що заяви, якими «кормили» народ після 1986 року, мовляв, наука не знає, як боротися з наслідками Чорнобильської катастрофи, за твердженням В’ячеслава Сергійовича, не відповідають дійсності.
Спадкоємці мух-алкоголіків Коновалов викладав і займався науковою діяльністю на факультеті біології в Київському університеті ім. Шевченка. Три десятиліття він вивчав проблему генних мутацій. Провів тисячі експериментів на найблагодатнішому для цієї галузі піддослідному матеріалі — дрозофілах, або винних мушках. Покоління комашок обновляється через 10 днів, що дає можливість швидко простежити, як різні чинники відображаються на здоров’ї їх нащадків. «Моделював» для піддослідних і середовище існування, схоже з нашим. Комахи поміщаються в ємність, наповнену, наприклад, повітрям з Ленінградської площі або Хрещатика. Вони одержують убоге харчування, воду з крана, алкоголь, слухають гучний важкий рок. Результат? Через 4 покоління в дрозофіл народжуються потвори — з одним крилом або без них взагалі, з різнобарвними або білими очима (звичайно вони червоні), а то й зовсім із зарослими орбітами. Після переселення неповноцінних комашок в ідеальні умови лише через 40 поколінь з’являється здоровий нащадок. — Щоб з’явилися мутації, вистачило 1,5—2 місяці шкідливих впливів, — продовжує В’ячеслав Сергійович. — А позбутися неповноцінності вдасться тільки через рік. Будова генного апарата дрозофіл дуже схожа з нашим. Отже, і людству після зникнення мутагенних чинників доведеться відновлятися через життя 40 поколінь. З огляду на те, що в нас покоління обновляються через два десятиліття, для оздоровлення людству знадобиться 800 років. Але цей відлік ще не починався, хоча після аварії пройшло чимало часу. Нормальних умов життя в нас поки немає.
Жеребці з... гнойових куп Але повернемося до музею. Після Чорнобильської катастрофи, коли радіація почала свій руйнівний вплив, Коновалов вирішив продовжити дослідження на практиці. У столиці це виявилося неможливим — інтерес до теми наслідків аварії сприймався як «підкоп» під Компартію. В’ячеслав Сергійович поїхав з Києва. Ставши проректором Житомирського сільгоспінституту (зараз — Агроекологічний університет), він одержав ідеальні умови для практичного вивчення проблем мутації: те ж Полісся, поруч — Чорнобиль. А студенти-заочники, які працюють у колгоспах, охоче повідомляли по телефону про народження в їхніх селах «калічних» тварин. Але не раз бувало, поки професор доїжджав, незабаром новонародженого «інваліда» закопували в гнойовій купі. — Керівники господарств напевно мали відповідні інструкції й намагалися швидше сховати кінці у воду. У той час на Поліссі мутації тварин збільшилися вдвічі. Об’єкти дослідження неодноразово відкопували. Колекція поповнювалася поросятами і телятами з двома головами і зрослими тулубами, тваринами з відкритими черевинами і грудними клітками, коров’ячим черепом з чотирма рогами. «Цікаві екземпляри» вчений «консервував» у розчині формаліну. Далі слідувала муміфікація — засушування за спеціальною методикою. Втім, деякі мутанти (здебільшого, поросята) роками зберігаються в 3-літрових банках. — Думав, покажу потвор колегам, студентам, сфотографую їх і поховаю. Але в 1989 році, коли Юрій Щербак показав Горбачову фото опудала восьминогого жеребця з моєї колекції, Михайло Сергійович вийшов із себе, мовляв, підсунули монтаж. Тоді переконався, що треба зберегти всіх мутантів. Проте ідея створення музею, яка виникла тоді, не реалізована досі — немає приміщення. Лише деякі експонати вдалося показати на виставках. А взагалі вони зберігаються в квартирі вченого й у підвалі дачі, за що не раз діставалося від рідних. Адже народна мудрість говорить: трупи, до того ж потвор, не можна тримати в будинку. Та й мутантам не дуже добре «жилося» у Коновалова — у заміському будинку на Житомирщині їх почали винищувати пацюки. Тим часом колекція поповнювалася зразками нетваринного походження — кульбабами з різною кількістю «шапок» на одному стеблі, а також... людськими ембріонами. У перші роки після аварії на ЧАЕС жінкам на забрудненій території при виявленні до пологів патологій у майбутніх дітей робили аборти на великих строках вагітності. Бачила одного з муміфікованих «малюків» у колекції Коновалова. Шестимісячний плід з величезною головою, занадто маленькими ніжками і надто великими руками. На обличчі — жах, у крику застиг відкритий рот. Але патології майбутніх дітей не завжди виявляли вчасно, і на світ з’являлися новонароджені з двома тулубами або парою голів, з «вовчими іклами» і риб’ячими хвостами замість ніг. Деякі з цих нещасних зображені в Коновалова на фотографіях. Зараз, за словами вченого, наслідки Чорнобильської аварії разом з іншими несприятливими чинниками внесли свої корективи в продовження роду людського: більшість новонароджених — або каліки, або занадто талановиті й досконалі. Якщо це «розшарування» продовжиться, у майбутньому в Україні будуть жити два протилежних типи людей. А що ж очікує дику природу? — Опоненти-колеги критикували за те, що я нібито необгрунтовано «підігрівав» страх перед генною мутацією, — продовжує Коновалов. — Мовляв, на фермі з розведення норок, розташованій в 30-кілометровій зоні, не було патологій при народженні. Справа в тому, що в дикій природі все влаштовано раціонально, і організм матері найчастіше не витрачає енергію на виношування плоду, який неправильно розвивається — дефективний зародок розсмоктується в утробі. Як я і пророкував, звірки незабаром перестали розмножуватися, і ферма вимерла.
Найстрашніше — вимирання жінок Згодом і на Житомирщині умови з вивчення мутації на практиці ставали неможливими. — Щороку чув все більше натяків на те, що мої практичні вишукування нікому не потрібні. Щоб не збирав потвор і не розносив про них інформацію, була обмежена можливість користування службовою машиною. Левову частку експонатів, законсервованих у скляних ємностях, Коновалою закопав у лісі на глибині 70 см, що захищає від спеки і морозу. Пізнавальних знаків на «могилках» немає, але В’ячеслав Сергійович впевнений, що місцезнаходження кожного знайде без проблем. Частина потвор залишилася на дачі, а перетворені на мумій «переселилися» у 1997 році на балкон столичної квартири вченого. Сам же Коновалов тепер працює в Київському інституті з розведення і генетики тваринної Аграрної академії наук України. Нещодавно брав участь у розробці положення про те, що племінних тварин, у яких був нащадок з патологіями, необхідно відбраковувати. — Але це — крапля в морі від того, що потрібно зробити для оздоровлення всього живого в Україні. Адже територія країни забруднена не лише радіоактивними викидами після Чорнобильської аварії. Зростанню вроджених вад сприяють і безконтрольні хімічні викиди підприємств, і вихлопні гази транспорту, і навіть побутовий мотлох, який люди викидають, де захочуть. Все разом знижує імунітет людей, внаслідок чого з’являються і поширюються нові інфекції. Ослаблений шкідливими впливами, наш народ, який недоїдає і переживає постійно стреси, починає вимирати. Нас вже давно не 50 млн. І найстрашніше, що смерть «косить» не тільки чоловіків, які за своєю природою менше життєздатні, але й жінок. Про те ж свідчить і зменшення дівчаток серед новонароджених. Вирішити проблему, на думку Коновалова, можна за 30 років. Для цього, за підрахунками експертів, потрібно близько $300 мільярдів. І витрачати їх необхідно на розроблений вченими комплекс заходів, а не на окремі «кампанії», як правило, приурочені до чергової річниці Чорнобильської аварії.
