Світлана Амбражевич 24 роки пропрацювала у реанімації Радивилівської центральної районної лікарні. Минулого тижня вона написала скарги головному лікарю закладу, у прокуратуру та РДА. Нарікає на погане ставлення медиків до хворих.
Дев'ятого листопада зранку «швидка» із сусіднього села Крупець привезла до районної лікарні маму Світлани, 74-річну Анну Леонтюк. Бригада запідозрила, що у жінки інфаркт. У приймальному відділенні черговий лікар зробив кардіограму і підтвердив діагноз. Світлана Амбражевич розповідає: — «Швидка» та лікарі у приймальному відділенні спрацювали добре, як і повинні. Викликали до приймального відділення кардіохірурга, а також анестезіолога, завідувача відділення інтенсивної терапії Андрія Гайдука. Він не захотів забирати маму у своє відділення, посилаючись на те, що вона потребує госпіталізації у спеціалізоване. Але окрім того, він навідріз заборонив черговому лікарю знеболити хвору. Думку колег він зухвало ігнорував і навіть відверто грубіянив. Цілу годину мама терпляче стискала сині губи. Коли я прибігла до лікарні, вона не могла говорити від пекельного болю. У реанімацію маму забрали тільки після мого, колишньої працівниці, втручання і коли на зміну прийшов інший анестезіолог. Мамі зробили тромболізис, вкололи морфін. А чому цього не зробили на годину раніше? Запізнення позначилося на серці… До вечора стан мами стабілізували, і ми почали шукати, чим її можна доставити до Рівного. До речі, перевозити її одразу більше сотні кілометрів не можна було. Без стабілізації «швидка» її би просто не довезла… Ми хотіли замовити приватний «Пульс», але у них вийшов з ладу автомобіль. Довелося скористатися авто лікарні, вибачте, «скотовозкою», в якій нічого немає. У гаражі стоїть новенький реанімобіль, куплений за гроші Світового банку для порятунку саме таких хворих, як моя мама. Але ж на ньому досі немає номерних знаків! У Рівному мамі мали би зробити стентування, але лікар відмовився. Потрібно було ставити п'ять стентів, бо серце виявилося «вгробленим». Потрібна тепер тільки коронаропластика, яка коштує більше 100 тис. грн., яких ми не можемо зібрати. Маму відпустили додому, і тепер ми усі як на пороховій бочці. Якби у районній лікарні не була втрачена ціла година, цілком ймовірно, що наслідки не були б такими. Можливо, до мами так поставилися, бо вона старшого віку. У той же день привезли до районної лікарні з інфарктом чоловіка, 1970-х років народження, то йому оперативно надавали усю допомогу. Але ж не може бути таке вибіркове ставлення до хворих! Після скарги Світлани Амбражевич лікар-анестезіолог написав пояснення головному лікарю, відповідно до якого жодного порушення з боку медзакладу не було. За словами п.Гайдука, хвору привезли о 8.30 до приймального відділення, а вже о 9.00 вона була у відділенні інтенсивної терапії. Протягом цих півгодини, зазначає лікар, проводили обстеження пацієнтки, брали у неї аналізи, а лікарі приймального надавали потрібну допомогу. — Анестезіолог не забороняв давати знеболювальне, — захищає свого підлеглого головний лікар Радивилівської ЦРЛ Федір Стецюк. - «Швидка», забравши жінку, вколола їй апарат для розрідження крові та анальгетик для знеболення. Доцільності давати ще одне знеболювальне у приймальному відділенні не було. Усі медики діяли відповідно до протоколу. Скаргу Світлани Амбражевич також вивчає обласне управління охорони здоров'я. Обіцяють розібратися у ситуації.
