Так вже склалося, що чемпіонати Європи зі спідвею у Рівному рік у рік супроводжуються розчаруваннями. Суботній парний півфінал не став винятком. Рівненські шанувальники спідвею не побачили усіх оголошених спортсменів. Насамперед засмутила відсутність у поляків Себастьяна Уламека, а в словенців Матея Загара. Це справжні зірки сучасного спідвея, і чимало вболівальників йшли саме на них. Не доїхали до Рівного і команди Словаччини та Румунії. Ці країни навряд чи назвеш законодавцями моди у мотогонках, та все ж для екзотики було б цікаво побачити їхніх представників.
А так замість румунської пари Попа-Тома виступали молоді українці Онешко, Омелян та Колодій. Зі спортивного погляду, заміна рівноцінна, хоча, безумовно, гості б додали колориту. Замість словаків не виступав ніхто, а тому глядачі побачили не 21, а лише 15 заїздів. Були й інші «неполадки» — почалася гонка з годинним запізненням, у програмці було чимало помилок, ніхто не подбав про прес-конференцію, навіть навпаки — журналістів не пускали до спортсменів. Щодо гонки, то вона тягнула на тверду «четвірку» — були цікаві заїзди з обгонами, ледве не до кінця трималась інтрига. Дещо розчарували поляки, яких перед стартом записували у фаворити. Саме пара Зомбік-Червінський стала головним конкурентом рівнян Бородая та Колодія у боротьбі за третє місце. Втім, поляки у підсумку здобули на очко більше. Перемогло ж, причому досить легко, російське тріо Даркін-Іванов-Власов; другими були молоді латиші Гіруцький та Паура. Словенці Шантей та Грегоріч хоча й не були хлопчиками для биття, але вище п’ятого місця їм піднятися не вдалося. Сергій Даркін, гонщик команди Росії: — Ніколи не прогнозую свій виступ і своїх партнерів, але налаштовувалися ми на перемогу. — Ваші партнери порівняно з вам виглядали досить тьмяно, у чому причина? — Доріжка була важка, нерівномірна, на іншій же доріжці вони могли б виступити і краще. — Але вам ця доріжка не завадила виграти усі заїзди… — Їжджу вже багато років, ось у чому секрет. — Як налаштовуєтесь на фінал? — Виграти чемпіонат Європи — мрія будь-якого спортсмена. Будемо боротися за перемогу або щонайменше за медалі. В’ячеслав Гіруцький, гонщик команди Латвії: — Загалом я задоволений. Хоча міг би виграти й усі заїзди. Спочатку помилився з настройками, а потім вже й сили підвели. Карел Зомбік, гонщик команди Польщі: — Я вперше змагався на вашому треку, а тому було важко. Доріжка була складною та дірявою. Росіяни були кращі за нас, а тому заслужено перемогли. Втім, ми теж вирішили завдання, а перше місце чи третє — це не так вже й суттєво. Взагалі у Рівному сподобалося, вболівальники дуже гарно підтримували гонщиків. Олександр Бородай, гонщик команди України: — Для мене будь-які змагання важливі, хоч це польська чи російська ліга, хоч чемпіонат Європи. На цю гонку керівник червоноградського «Шахтаря» Андрій Порицький дав мені двигун, тому й вдалося показати непоганий результат. Шкода, що не змогли увійти до трійки. Хоча, якщо відверто, перемогти поляків в останньому заїзді було дуже складно. Сергій Лятосинський, віце-президент Федерації мотоспорту України: — Організовані змагання були добре. Дещо завадив дощ. Звісно, враження були б кращими, якби наші спортсмени вийшли до фіналу. На жаль, вже у першому заїзді впав Колодій, і це позначилося на подальшому результаті нашої команди. І насамкінець про вартість квитка. Прохід на трибуни для дорослих вболівальників коштував 40 грн., що дорожче, ніж на змагання Польської ліги. Чому така ціна, ми попросили прокоментувати організатора змагань, голову обласного ТСОУ Петра Гарвата: — Ціна — питання риторичне. Я готовий її зробити меншою, якби знати, що це збільшить кількість глядачів на трибунах. А так ми маємо виплатити 12 тисяч євро призового фонду, плюс трактор, «швидка», пожежна та інші витрати. Ми змушені ціну встановити саме такою. Змагання — це шоу. Хто мав можливість, той і прийшов. При цьому, подивіться, скільки було випито пива, і ніхто не скаржиться, що воно було дорогим.
