Науковці дали у Дубні рекомендації, як зберегти річку. Висадити дерева, будувати очисні, ліквідувати стихійні сміттєзвалища – шляхи порятунку Ікви.
Напередодні науковці дослідили річку, а тепер - презентували в Дубенській РДА «Наукові дослідження з відновлення і підтримки сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану басейну р. Іква».
Науковці з Національного університету водного господарства та природокористування майже годину розповідали, як відновити функціонування басейну річки та захистити водойму від забруднення та виснаження, в основному на Дубенщині та Млинівщині, повідомляє Дубенський інформаційний портал.
- Від Дубна до Івання – найбільш складна ділянка р. Іква і найбільш проблемна для вирішення робіт, які потрібно провести. Перш за все, центральне питання полягає у діяльності очисних споруд міста. В нас складається враження, що вони або працюють в режимі застарілих технологій, що не дає проводити очистку ефективно, або відбуваються якісь процеси, які важко пояснити без достатньої інформації. Я скажу вам відверто – ми думали, що проблема простіша, але коли побачили, що витікає з труби в Ікву, то подумали, що очистки як такої немає. Тому що вода з труби виходить двох кольорів – одна сірого, друга білого. Таке враження, що тече молоко. Я так зрозумів, що відходи молокозаводу не доочищаються і йдуть прямо в річку. Необхідна реконструкція або будівництво нових очисних споруд у м. Дубно. А також – створення локальних очисних споруд на підприємствах, що можна робити вже сьогодні, тим самим можна розвантажити міські очисні. Русло не справляється – розбавлення до с. Івання не відбувається. І друге питання – використання електроенергії на очисних спорудах. Ідеально було б, аби кількість електроенергії, яку споживали 10-15 років назад, співпадала з сьогоднішньою. Нам таких даних не надали, а тому об’єктивно оцінити цього не можна. Я боюсь, що технологічні процеси відбуваються з певними порушеннями, – зазначає доктор сільськогосподарських наук, завкафедрою екології Микола Клименко.
Значну увагу звернули дослідники на розораність земель та відсутність лісів.Оскільки будівництво нових очисних у Дубні потребує значних капіталовкладень, науковці рекомендують кілька дешевших та економніших заходів задля збереження річки. Перш за все, висадити за 25 м від водойми вербу плакучу, створити так звану «буферну зону», що згодом сприятиме розчищенню річки. А на усіх підприємствах створювати локальні очисні споруди та облаштувати місця для твердих відходів, сформувати полігони.
Представник обласної адміністрації на підставі досліджень та презентації науковців рекомендував Млинівській та Дубенській адміністраціям створити басейнову раду.
