Пасічники Рівненського та Гощанського районів уже кілька років поспіль нарікають на роботу київської агрофірми «Акріс Агро». Звинувачують у тому, що вона використовує для обробітку полів небезпечні отрутохімікати, які загрожують здоров'ю мешканців та винищують бджіл.
Володимир Потапчук із Гощанського району — один із тих пасічників, які звинувачують «Акріс Агро» у загибелі своїх бджіл
Богдан Лимар, голова Спілки пасічників Рівного і Рівненського району, надіслав лист до редакції:
— Третій рік поспіль триває боротьба нашої спілки пасічників проти безжального винищування бджіл і людей на теренах Рівненщини агрохолдингом «Акріс Агро». Особливо потерпають від безконтрольного внесення пестицидів мешканці густонаселеного Рівненського району, влада якого кволо-інертна, а голови сільських рад потурають діяльності цього агрохолдингу.
На території Рівненського району відбувається масове знищення рослинного та тваринного світу, отруєння атмосфери і водних ресурсів, що може спричинити екологічну катастрофу в регіоні. Неодноразово відбувалося знищення посівів та садових культур мешканців сіл, масово гинули бджоли, кролі та домашня птиця, загострювалися хвороби людей, з симптомами хімічного отруєння дітей звертались за медичною допомогою їхні батьки. А мешканці міста свою дозу отрути отримують повітряним шляхом та через продовольчі ринки, купуючи там продукти.
Отже, в 300-метровій санітарній захисній зоні від межі населених пунктів заборонено вносити наземними способами будь-які пестициди і агрохімікати. Але широкозахватні самохідні обприскувачі викроплюють пестицидами нез'ясованого походження сімнадцять сіл району попід самими оселями. При цьому повністю ігноруються вимоги ДСП щодо сили та напрямку вітру, температури повітря і часу доби, коли це дозволено робити.
А пестициди І і ІІ класу токсичності повинні вноситись лише за постійної присутності санітарної служби. Ви бачили коли-небудь біля обприскувача санітарного лікаря? Тепер це Держпродспоживслужба, яка не має навіть своєї лабораторії, бо після реформування регіональний лабораторний центр СЕС залишився у підпорядкуванні МОЗ України.
У 2016 році гелікоптер пестицидами викроплював городи та садиби селян в Омеляні, Милостові, Макотертах, Шостакові, Обарові та ін. Це при тому, що санітарна захисна зона при авіаобробках полів складає 1 км від населених пунктів та 5 км від стаціонарних медоносних пасік.
Про цю біду на Рівненщині знає вся місцева та центральна влада. Кримінальна справа на контролі в Генпрокуратурі та Нацполіції у Києві. Наші звернення та скарги мешканців є в Мінприроди, Кабміні, Верховній Раді та Адміністрації президента. Нещодавно президент України отримав листа про цю біду та необхідність контролю за використанням пестицидів, підписаного двома десятками знаних в державі людей. Центральні та місцеві телеканали волають про небезпеку. Нам взялися допомагати міжнародні екологічні організації. Голова Братства бджолярів України в травні озвучила цю проблему на засіданні екологічної комісії Євросоюзу. Але аграрне лобі, його гроші затьмарюють владі очі. Бджола — це індикатор стану довкілля. Спочатку гине бджола, згодом і не відразу — людина, потім загине народ… Якщо буде далі спати.
Дмитро Неміровченко, директор ТзОВ «Акріс Агро»:
— Ми використовуємо для обробки полів лише ті речовини, які дозволені законодавством і мають відповідні сертифікати. Коли почали линути звинувачення, що гинуть бджоли, ми самі ініціювали проведення експертиз (і біологічної, і хімічної), самі їх оплачували. За результатами хімічного аналізу (хоча всі говорять, що ми його купили, але це зовсім не так), наші препарати на бджіл не могли вплинути. Тим більше, що це гербіциди, які апріорі не впливають на комах. Окрім того, ми дотримуємося вимог законодавства: попереджаємо за три дні до кропіння пасічників, причому з усіма я зустрічався особисто, практично з усіма у нас хороші стосунки, всі вони мають мій номер телефону. Якщо щось не подобається, вони мені одразу телефонують, ми навіть погоджувалися на те, щоб мед у них купувати і з бджолами допомагати. І лише Лимар продовжує всім розповідати, що ми використовуємо якусь отруту, хоча насправді користуємося німецькими препаратами, які закуповуємо офіційно. Мені інколи здається, що Лимару платять конкуренти гроші, він невідомо у чому зацікавлений. Ми реально йдемо назустріч усім пасічниками. Експертиза, до речі, показала, що навесні бджоли на Гощанщині загинули через кліщів. Окрім того, у регіоні працюємо не лише ми. Останні дослідження показали, що бджоли найчастіше гинуть, коли оброблять ріпак, а ми його не вирощуємо. Нас же звинуватили у тому, що ми винні у загибелі бджіл, коли у нас ще гола земля була, а бджоли не летять на пусте поле, як відомо.
Зазначимо, що кримінальне провадження поліція відкрила за ст. 239 Кримінального кодексу України (забруднення або псування земель), що передбачає штраф до 3400 грн. або заборону займатися певною діяльністю на термін до трьох років. Слідчі зазначають, що наразі тривають експертизи у справі.
Фірма «Акріс Агро» працює в Україні з 2014 року. Офіційно власниками підприємства є кіпрська компанія «Лейквуд Солюшнс Інк» та офшорна із Британських Віргінських Островів «Аст Глобал Експорт Лімітед». За даними держреєстру, кінцевим власником «Акріс Агро» є кіпріот Міхаель Хрістос.
