Наш кореспондент зустрів на вулицях Рівного 17-річну Лесю, яка мріє здобути професію, пов’язану з медициною. Проте Леся не пішла всупереч волі батьків і нині навчається в музичному училищі. Юна рівнянка захоплюється грою на фортепіано, непогано малює та полюбляє подорожувати. Та на цьому перелік захоплень не закінчується: Леся вправно плаває та із задоволенням грає у настільний теніс.
— Чи вважаєш ти, що молодь — це рушійна сила суспільства? — Можливо, це звучить банально, але від неї залежить багато: молодь зі своєю ініціативністю, енергійністю може змінити життя на краще. Кажуть, що старий кінь борозни не псує, це звичайно так, проте у «старого коня» сили не ті. Досвід повинен допомагати молодим пориванням. — Як, на твою думку, дбає наша влада про естетичне виховання молоді? — Тут все ясно, як Божий день: при потугах керівництва країни підняти економіку, про культуру чомусь забули. Цю порожню нішу заповнили російською продукцією, яка сприяє деградації молодого покоління. Взяти хоча б для прикладу серіали, які створюють позитивний імідж бандитів, переконують нас, що так і має бути, що грабувати — це теж спосіб заробляння грошей. Олесь Гончар у романі «Собор» писав, що потрібно берегти собори душ наших, і неначе у воду дивився.. — Чи складно тепер молодій людині знайти своє місце у житті? — Так, звичайно, щоб досягти мети, потрібно подолати безліч перешкод. Все залежить від людини: багато хто ще до боротьби складає зброю, просто не бореться і опускає руки. — Відомий афоризм стверджує, що першу половину життя нам отруюють батьки, а іншу — діти. Ти погоджуєшся з ним і чи не отруюють тобі першу половину життя?.. — Частенько набридає постійна «турбота» з боку батьків, які іноді аж «трусяться» над тобою. А що стосується дітей, то я не уявляю, як такі крихітки можуть отруювати життя. — Чи правда те, що щастя не в грошах, а в їх кількості? — Дивлячись якою ціною дісталися ці гроші і їх кількість. Для мене стовідсоткове багатство (щастя) можна поділити так: 50% — здоров’я, 25% — особисте щастя і 25% — матеріальне благо. — Як ти ставишся до вживання молоддю наркотичних речовин? — Це дуже погано, бо молоді люди цим показують свою слабкість та відсутність сили волі. Я ні разу не курила та не вживала наркотиків. — Розкажи про найкумедніший випадок, який трапився з тобою. — Подія відбулася під час відпочинку в таборі «Артек». Після відбою до нас у кімнату завітав мій товариш, але в цей час, неначе інспектор міліції, в двері постукала вожата і довелося переховувати Ромео під ліжком. Але все закінчилося благополучно і він залишився непоміченим. — Оскільки ти полюбляєш подорожувати, то назви країни, які ти хотіла б відвідати... — Насамперед хочу побувати у країні, де знаходиться перше чудо світу — Єгипетські піраміди, потім — романтична Італія, а далі — консервативна Англія. — Оскільки ти навчаєшся в музичному училищі, не можу не запитати про твої музичні уподобання... — Переважно слухаю українську музику: « Океан Ельзи», « Плач Єремії» та «Скрябін». З іноземних виконавців — це Джо Кокер, Енріке Іглесіас. Щодо класичної музики, то милує вухо Шостакович, Чайковський і Бетховен.
