Православ’я по-острозьки

1497 0

Минав час передвиборчої агітації, до виборів залишались лічені дні й Тарас Пустовіт у власному зверненні до острожан наголошував: «Кимось розповсюджуються чутки про мою прихильність до одних релігійних конфесій і упереджене ставлення до інших. Ще раз заявляю: я за свободу віросповідання, за розумне співіснування всіх релігійних конфесій та мирне вирішення всіх проблем. Знайте: моя совість чиста, думки світлі, бажання благородні».

Прихожани УПЦ КП (а їх, як спартанців, налічується в Острозі триста) тоді, у пам’ятному 2002 році, понесли по домівках агітки від блоку «Наша Україна», в яких розповідалося, як потрібно голосувати. Зокрема, там були означені імена Павла Сулковського — кандидата у народні депутати України, Петра Якимчука — кандидата в депутати обласної ради і, звісно, Тараса Пустовіта — кандидата на посаду міського голови. Біля кожного з прізвищ стояв, як показує час, символічний хрестик. Вже перекреслив сподівання виборців «Нашої України», ставши депутатом Павло Сулковський. Перейшов він у фракцію Регіонів і розказує, що нинішня влада солодша за чупа-чупса. Петру Якимчуку не допомогли агітки, і до обласної ради він не потрапив. Що ж стосується обраного народом міського голови Тараса Пустовіта, то він, певно, одразу після обрання зовсім забув, що Острог у всі часи був і залишається оплотом православ’я на Україні. Інакше як пояснити ситуацію, що склалась навколо будівництва церкви святого Миколая для прихильників Українського Патріархату. Вже протягом двох років не може вирішити міська рада питання про виділення земельної ділянки під будівництво Свято-Миколаївської церкви, а прихожани разом із своїм духовним наставником отцем Юрієм користуються правом на віросповідання просто неба. Особливо їх віра зміцнюється в холодні зимові дні. Отець Юрій обходив усі кабінети і нібито на словах отримав у них порозуміння. Ще б пак, хто не підтримає священика, який свідомо, щоб не розпалювати міжконфесійну ворожнечу, відмовився від почергового служіння у Богоявленському соборі й перейшов з паствою в інше місце. Істинно віруючу людину скільки не діли на конфесії — вона буде вірити в Бога. От і вирішили за власний кошт прихожани будувати власну церкву. Що ж тут неясного? І в день Миколая символічний хрест вирішили поставити на місці, де має постати церква. Свою українську церкву на своїй українській землі хочуть збудувати. Але напередодні освячення хреста отця Юрія викликали в Острозьку мерію. Міського голову представляла його заступник Руслана Лазарчук. У розмові зі священиком вона спробувала переконати його у поспішності такого дійства. А вже через дві години отця Юрія повідомили і про «вчительську анафему», себто про рішення наспіх зібраних зборів педагогів ЗОШ №1 про неприпустимість будівництва церкви неподалік школи. Що тут поганого — ніяк не второпаю, тим більше, в шкільні програми вводяться заняття з християнської етики. Та й прецеденти вже є — біля гуртожитків Острозької академії будується молитовний дім, поруч зі ЗОШ№5 стоїть церква… Під вечір місцеві міліціонери завітали до оселі отця Юрія і довго переконували не освячувати хреста. Таке враження, що надягнувши форму, можна перестати ходити під Богом. Освячення хреста таки відбудеться. На радість людям, в ім’я процвітання міста. Заради спокою. Може, і молитвами люди відвернуть можливість лиха, живучи в сусідстві з атомним монстром. Як на мене, більше церков у місті — це тільки до кращого. А в яку церкву ходити — городяни вирішать самі. Історично в Острозі жили в мирі й злагоді всі — і православні, і юдеї, й католики. Та й за всіх часів люди чим могли, тим і допомагали церквам у їхніх добрих намірах об’єднати суспільство. Як, наприклад, силами колективу Острозького хлібокомбінату зробили опалення в головному храмі міста. Не думали тоді про конфесію, про те, що опалення впишуть у заслуги відомому депутату. Пишу цю історію перед черговою сесією міської ради. Ми на бюро місцевої організації Партії зелених України вирішили не стояти осторонь такої наруги над віруючими. Політика в Україні тільки тоді не від лукавого, коли вона справді для українців, для їх добробуту, для дотримання їх конституційних прав і свобод. До речі, і в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 79, чітко виписано: повноваження міського, селищного голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень. Особисто мені такого сценарію подальших подій не хотілось би. Будь-яка кризова ситуація повинна вирішуватись на законодавчій основі, але дуже хочу, щоб вчинки мера вимірювались не тільки словом, а й ділом. Чи не так писалось у знаменитому гаслі? Голова Острозької районної організації Партії зелених України Тарас Бега. Kоментар Руслана Лазарчук, заступник міського голови Острога: — Міська влада не чинить жодних перешкод прихожанам УПЦ КП у будівництві Свято-Миколаївської церкви. Конфліктна ситуація розгорнулися лише щодо місця розташування культової споруди. Прихожани прагнуть будувати церкву не деінде, ніж як у центральному і єдиному парку нашого міста, який слугує рекреаційною зеленою зоною розташованих обабіч двох загальноосвітніх шкіл. Влада планує найближчим часом впорядкувати парк, облаштувати в ньому лавочки, гойдалки. А прихожани запеклися будувати там церкву. Звісно, як влада, так і педагоги та батьки учнів на це не погоджуються. Бо ж як воно буде виглядати? З одного боку покійників відспівують (життя є життя), а за десяток-другий метрів навпроти шкільні лінійки проводяться, дітлахи галасують і бешкетують. Крім того, слід врахувати й той факт, що прихожан УПЦ КП лише близько трьохсот, і грошей у них навряд чи багато. Отож будівництво церкви може перетворитися на довгобуд — вириті котловани, купи землі та будматеріалів і парк спотворять, і здоров’ю дітей загрожуватимуть. До речі, прихожанам та їхньому священику трохи раніше було запропоновано церкву, розташовану на території Національного університету «Острозька академія». Але там треба було робити ремонт і вони відмовилися. Зараз їм запропоновано п’ять різних земельних ділянок під будівництво церкви, але вони на них не погоджуються. Натомість облюбували собі парк. Хотіли там навіть символічного хреста поставити і освятити, але добре, що вдалося переконати отця Юрія не квапитися з цим. Питання будівництва Свято-Миколаївської церкви буде винесено на чергову сесію Острозької міської ради. Але міські депутати лише визначатимуться зі своїм дозволом на погодження будівництва церкви, у тому числі й місця її розташування всіма відповідними інстанціями. Якщо бути відвертою, то, на мою думку, конфлікту немає, сьогодні дехто вже забув про побажання прихожан, а просто розігрує політичну карту.


Поділися з нами новиною! Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

Залиште вiдповiдь

Читайте також