Уперше за багато років в управління соціального захисту населення почали надходити скарги на те, що воно буцімто відмовляє у влаштуванні в геріатричний заклад людини похилого віку. Такі скарги керівництво управління вважає позитивом, упродовж останніх років у пансіонатах завжди були вільними 250-300 місць із тисячі наявних.
Уперше за багато років в управління соціального захисту населення почали надходити скарги на те, що воно буцімто відмовляє у влаштуванні в геріатричний заклад людини похилого віку. Такі скарги керівництво управління вважає позитивом, упродовж останніх років у пансіонатах завжди були вільними 250-300 місць із тисячі наявних. На сьогодні усі місця зайняті й навіть з’явилося таке поняття, як черга в інтернат. Хоча, можливо, у цій ситуації спрацювали й інші чинники. — Ще кілька років тому я не міг повести гостей у наші пансіонати для людей похилого віку, мені було незручно, — каже начальник головного управління праці та соціального захисту населення області Георгій Сладковський, — Але тепер старенькі доглянуті, нагодовані, й не черствим хлібом, який раніше відправляли сюди як нереалізований. За останні два роки кожен геріатричний заклад області обзавівся власною пекарнею та якісною пральнею. Усі шість інтернатів мають власну «швидку», автомобіль, трактор і комбайн. — Нам закидають, що усе те, що вирощують одинокі старенькі, які мешкають у пансіонаті, можна купити готове, — розмірковує п.Сладковський, — але я вважаю, і це довели медики, що помірна фізична робота іде на користь, продовжуючи вік цих людей. Звичайно, тих із них, які спроможні працювати, адже третина утриманців інтернатів для престарілих є лежачими хворими. — Після того, як керівники різних установ та закладів області побачать в інтернатах таких людей, вони ніколи після того не кажуть, що такі заклади не потребують грошей, — поділився своїми спостереженнями п.Сладковський. — Крім спонсорів, ми не відмовляємося й від допомоги протестантських церков. Коли нам було важко, вони надавали нам велику допомогу, хоча ми й розуміємо, що при цьому вони переслідують свої цілі. За існуючими нормами, особи, які перебувають під опікою держави, одержують на руки 25% своєї пенсії, решта від нарахованої суми залишалася у Пенсійному фонді. Управління нарешті добилося справедливості у цьому питанні, й тепер залишок пенсії надходить безпосередньо на потреби інтернату.
