Україна відзначила роковини подій на Майдані. Долучився до заходів із вшанування пам'яті загиблих на Майдані і міський голова Рівного Володимир Хомко. А також привітав рівнян із цим днем. Однак привітання міського голови рівняни сприйняли неоднозначно. Адже саме Володимир Хомко свого часу був причетний до заборони проведення мирних зібрань.
У тексті привітання міського голови Рівного йдеться:
"Відповідно до Указу Президента України, 21 листопада наша держава відзначатиме День Гідності та Свободи. Віковічна історія українського народу підтверджує, що ці прості слова завжди мали особливе значення, а надто тепер, у найтяжчий період для нашої країни. Саме 21 листопада минулого року українці продемонстрували прагнення змінити хід історії і напрямок розвитку держави, показали світові свою волю до свободи, саме тоді в Україні розпочався Євромайдан…". Міський голова у своєму привітанні висловив надію на те, "що ці доленосні події будуть збережені і донесені до наступних поколінь, стануть прикладом патріотизму, поштовхом до подальшого неухильного шляху розвитку демократичних цінностей, прав і свобод кожного громадянина нашої держави."
Чому банальне привітання, які міський голова оприлюднює до кожного великого релігійного чи державного свята, цього разу було сприйнято як прояв цинізму? Для цього варто згадати події майже річної давнини. Саме тоді, під час початку мирних акцій протесту, п.Хомко, напевно, перестраховуючись або ж намагаючись догодити колишньому режиму, виступив одним з ініціаторів заборони цих акцій протесту. І не раз.
Вперше, в ніч з 20 на 21 грудня, суддя Рівненського окружного адміністративного суду Оксана Дудар заборонила безстрокову мирну акцію протесту із встановленням наметового містечка у Рівному біля облдержадміністрації. А 24 грудня та ж суддя, з подачі того ж самого міського голови Рівного Вололодимира Хомка, заборонила вже іншу акцію — біля облуправління міліції.
У позовних заявах, під якими стояв підпис п.Хомка, міська влада просила суд заборонити проведення мирних акцій протесту, посилаючись на указ ще президії Верховної Ради СРСР від 1988 року "Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР". Міська влада тоді свою позицію аргументувала тим, що в указі чітко прописано норми проведення подібних акцій — зокрема, вимога повідомлення місцевого органу влади про акцію за 10 днів до її проведення. Міськвиконком тоді пояснив, що ця норма не була дотримана, тож міська влада "не мала змоги здійснити підготовчі заходи, необхідні, зокрема, для забезпечення безперешкодного проведення мирних зборів громадян".
