Про перемогу в БУМі мовчали три місяці

2808 0

Ще у лютому, коли в Аргентині знімали фінальні ігри проекту телеканалу «Інтер» «Битва Українських Міст» (БУМ) стало відомо, що перемогла команда з Рівного. Однак і організаторам шоу, і його учасникам вдалося втримати це в таємниці аж до показу цих змагань по телебаченню минулого тижня.

Перемога команди «Рівне чарівне» була й очікуваною, і несподіваною водночас, адже довелося змагатись із сильними суперниками з Луцька та Вінниці. Ті, хто стежив за шоу, знають, наскільки важкими були змагання. Учасникам доводилося долати, причому швидко, складні триетапні лінії перешкод — стрибати на надувних кулях, перебиратись через болото, уникати ударів. Що відбувалося поза кадром і як «Рівне чарівне» здобуло перемогу, кореспонденту «РВ» розповів один з учасників команди — рівнянин Дмитро Климець.

— Дмитре, звідки ви дізналися про шоу і як на нього потрапили?

— Про те, що існують такі змагання, дізнався три роки тому, завдяки американській передачі «Wipeout». Шоу настільки мені сподобалось, що дивлячись його щонеділі, уявляв, як те чи інше випробування проходив сам. Потім побачив рекламу на Інтері про те, що телеканал організовує подібне шоу і в нас. Звісно, подав анкету на участь. Мене запросили на кастинги, які я успішно пройшов. А одразу після Нового року з «Інтера» повідомили, що я пройшов відбір. Цілий день після того не міг заспокоїтись від радісного збудження, навіть кілька разів кричав «Рівне, ура!» та «Рівне, вперед!».

— Зйомки шоу в Буенос-Айресі в Аргентині тривало цілий лютий. Не були проблем з роботою тут, у Рівному?

— Я взяв відпустку, частково і за власний рахунок. Моє керівництво до звістки, що я пройшов відбір, поставилось дуже позитивно, теж вболівало за мене. Вражень від Аргентини багато. Ця країна зустріла нас температурою повітря плюс 40 градусів, а в Україні в цей час було мінус 25. Ми жили в самому центрі Буенос-Айреса. Вставали о сьомій, снідали й одразу на змагання на цілий день. І так протягом трьох днів, після яких обов’язково день відпочинку. Тож встигли і з екскурсіями Аргентиною трохи поїздити.

— Змагання, як відомо, були нелегкими. Довелось навіть капітана замінити через травму.

— Коли дивився американську версію програми, все здавалося легко і смішно. Коли спробував сам, зрозумів, як насправді важко. Бували моменти, коли відчував, що перебуваю вже на межі своїх можливостей. Але тоді в голові з’являлась думка: треба вилізти чи пролізти, адже це за команду, за рідне місто. Насторожував ще той факт, що ці змагання дуже травматичні: розтягнення м’язів, переломи. Дехто з учасників навіть через травми непритомнів. Сам я, щоправда, обійшовся кількома синцями та подряпинами — нічого серйозного. А заміна капітана навіть надихнула. Хотілось перемогти, щоб Аліна Шатернікова від нашого результату швидше одужала. Також хотілось своєю перемогою підтримати Романа Вірастюка, щоб не говорили, що через заміну капітана команда програла у фіналі.

— Який момент найбільше запам’ятався?

— Моє проходження БУМ-зони у півфіналі. На змаганні, коли потрібно було застрибнути на два батути, мені вдалося це зробити чи не в останній момент — зачепившись двома пальцями за батут. Отримав тоді звання «БУМ-рука проекту».

— Завдяки чому, на вашу думку, ви перемогли?

— Передусім завдяки командній грі. Нашу команду протягом майже всієї гри очолювала Аліна Шатернікова — перша боксерка України. Вона була прекрасним капітаном — спокійно і впевнено вела нас до перемоги. В процесі гри були командні тактики, десь прораховували свої ходи. Ми були одним цілим з однією метою.

— А як склалися стосунки із «ворожими» командами?

— Цей проект сміливо можна назвати не Битвою Українських Міст, а Дружбою Українських Міст. Тепер маю знайомих у 26 містах України. Знаю, що в кожному місті мені є з ким піти на пиво.

— Як вдалося втримати в таємниці, що ви перемогли, адже повернулися ще в лютому?

— Поставив собі таку мету, адже в іншому випадку було б нецікаво дивитись шоу. Хоча допитувались мене страшенно.

— Як воно — бути відомим?

— Після закінчення проекту телефонують друзі та знайомі, вітають. Мене впізнають на вулиці перехожі, а також клієнти на роботі. Буває, що в автосалон, де я працюю, приходять саме для того, щоб мене побачити. Проте я — звичайна, доволі проста людина.

— Є якісь негативні моменти, які вам хотілося б змінити?

— Хотілося б більше уваги з боку міської влади. Хоча би, щоб подякували за перемогу.

— Наскільки розумію, ви любите екстрім, спокійне життя не для вас. Є якісь плани щодо екстремальних видів спорту на майбутнє?

— Проект справді став поштовхом для мене зайнятися якимось активним видом спорту, наприклад ралі. До цього я лише непрофесійно займався футболом та волейболом. Я вже впевнений, що будуть інші екстремальні проекти в моєму житті. Наскільки мені відомо, планується другий сезон БУМу. Хотів би і в ньому взяти участь.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

Залиште вiдповiдь

Читайте також