Проекти, які залишилися на папері

801 0

Ми у соцмережах:

Проекти, які залишилися на папері

Понад півсотні своїх найцікавіших проектів показав глядачам на виставці відомий рівненський архітектор Микола Шолудько. Однак він зізнається, що частина його ідей так і залишилася нереалізованими. З різних причин, найчастіше — через брак коштів у замовника. Наприклад, на реконструкцію стадіону "Авангард" у Рівному мало би піти близько 200 мільйонів гривень, однак два роки тому місцева влада на це не наважилася. Тепер, якщо буде оголошено конкурс на реконструкцію "Авангарду", Микола Шолудько готовий подати і свій проект.

Микола Шолудько, головний архітектор ПП "Аркада": — З "Авангарду" можна зробити сучасний спортивний комплекс. У Західній Україні комплексів такого рівня немає, і "Авангард" міг би стати першим, якби два роки тому обласна та міська влада підтримала проект. Окрім традиційного футбольного поля та трибун, там були б обладнані сектори для метання диска, ядра та списа, для стрибків у висоту і довжину, у висоту із жердиною. Був би також величезний легкоатлетичний манеж загальною довжиною 150 м з біговими доріжками із сучасним покриттям, де одночасно могли б займатися 300 спортсменів. Замість існуючих нині на стадіоні шести бігових доріжок я пропонував вісім. Микола Шолудько

Микола Шолудько
Проектом також передбачено облаштування роздягалень для гравців з душовими кабінами, приміщення для суддів, стюардів та медичної служби, фітнес-зал, ресторан, міні-готель на 20 місць, коментаторські кабіни. Загалом стадіон вміщав би до 12 тисяч глядачів і з будь-якої точки трибун огляд поля буде максимальним! А біля стадіону могла би бути стоянка на понад триста авто. В такому вигляді "Авангард" міг би приймати не лише всеукраїнські, але й міжнародні змагання, тренувати юних спортсменів. Хтось може сказати, що це нерентабельно, але під час проектування ми радилися з федераціями футболу та легкої атлетики України. І їхні фахівці самі підказали нам набір приміщень, щоб такий об'єкт функціонував цілий рік, а не лише сезон, тоді він би себе окупив. Єдине, тепер кошторис треба складати наново, бо з 2013 року, коли такий проект коштував би близько 200 мільйонів гривень, ціни уже змінилися. Але найбільше шкодую за недобудованою дитячо-юнацькою спортивною школою, в якій тепер ринок Дикого, бо колишня влада продала її приватним структурам. Це був унікальний за своєю конструкцією об'єкт, в якому можна було б проводити змагання з легкої атлетики та з різних ігрових видів спорту. На другому поверсі була запроектована бігова доріжка з віражами, планували зал для тренувань на воді на байдарках та каное, могли зробити два окремих зали, які б за потреби трансформувалися в один; ще багато чого. Причому, на той час можна було будувати тільки за типовими проектами, і щоб отримати дозвіл на індивідуальне проектування, я цілий тиждень жив у Москві! Аналогів такого спорткомплексу тоді не було у всьому СРСР. Тому за долю ДЮСШ мені справді боляче. Через брак коштів не втілив й інші свої ідеї — спортивний комплекс на вул. Степана Бандери, який колись замовив "Рівнепланбуд", проект спорткомплексу для Інституту культури, новий комплекс науково-технічної творчості, який хотіло управління освіти... Біля торгово-розважального центру "Чайка", який я теж проектував, мала бути друга черга — двоповерхова будівля, зв'язана з першою чергою. У ній планували облаштувати не лише місця для магазинів, але й дитячий та дорослий розважальні комплекси з катком, боулінгом, міні-кінотеатром, більярдом, ігровими кімнатами, фаст-фудом. Планували здати її ще 2012-го, але в інвесторів закінчилися гроші. До речі, автовокзал на Київській теж міг бути іншим — його б перенесли на ділянку в районі зоопарку, але ці папери й досі лежать на поличці у Діпромісті.
Олена РАКС.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також