Чотири роки знадобилося нашому суду, аби таки «відмазати» колишнього заступника голови Рівненської облдержадміністрації, упійманого на хабарі чотири роки тому. Тарас Пустовіт, якого затримали під час отримання восьми тисяч доларів, рішенням Дубенського суду визнаний не хабарником, а шахраєм. Головне ж — він не сидів і не буде сидіти. Що і слід було довести.
Рівненські суди останніми роками визнали хабарниками кілька десятків осіб. Причому про більшість із них ви навіть не чули, а їхні «хабарі» вимірюються дуже незначними сумами. Натомість чим більший хабар був під час затримання, тим м’якший вирок оголошували судді. Останній приклад — вирок дубенського суду 29 грудня щодо екс-заступника голови Рівненської ОДА Тараса Пустовіта, якого звинуватили в одержанні 11 тисяч доларів.
53-річний Тарас Пустовіт, колишній міський голова Острога, а у 2014–2015 роках — заступник голови Рівненської ОДА, останніх чотири роки жив під обмеженнями. У січні 2015 року, одразу після того, як його затримали під час одержання восьми тисяч доларів, міський суд Рівного обрав посадовцю запобіжний захід — тримання у СІЗО. Проте Пустовіт вийшов на волю вже за кілька днів, сплативши понад 600 тисяч гривень застави.
Затримала Пустовіта СБУ, коли той взяв у руки гроші — експертиза підтвердила, що на його руках залишилася фарба від «мічених» купюр. Заступника голови ОДА звинуватили у вимаганні хабара від острозького перевізника, якому посадовець начебто обіцяв посприяти у виграші конкурсу на пасажирські перевезення, який проводить управління інфраструктури.
Справу правоохоронці до суду передали швидко, додавши, що хоч Пустовіта і затримали на восьми тисячах, він вимагав і отримав 11 тисяч доларів. Судити вже на той час звільненого посадовця почав Дубенський міськрайонний суд, який «територіально ближчий до Острога», де мешкав звинувачений. За понад рік розгляду справу пустили «на нове коло», бо змінилася суддя: восени 2016-го документи перейшли Олександрі Жуковській.
Пані Жуковська 29 грудня 2018 року і зачитала нарешті вирок, який здивував всіх. Суддя зачитувала 76 сторінок вироку майже чотири години. Частину доказів, наданих прокуратурою, вона визнала недопустимими. Зокрема, розшифровки телефонних розмов, зроблених завдяки прослуховуванню телефону Пустовіта, а також відеозапис моменту передачі хабара. Аргументувала Олександра Жуковська це тим, що суд не зміг отримати належного підтвердження, що ці докази взяті законним шляхом. Крім того, суд зазначив, що не отримав стовідсоткових доказів, що Пустовіт вимагав хабар і мав вплив на рішення конкурсної комісії щодо перевезень, за яке нібито і вимагав кошти.
Спираючись на це, суд визнав, що Тарас Пустовіт не брав хабар, як йому інкримінували правоохоронці відповідно до ст.368 Кримінального кодексу України. А оскільки на руках посадовця фарба була, а отже, гроші він таки взяв, суддя у вироку зазначила:
— Пустовіт винен у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2-ю статті 15-ї, частиною 2-ю статті 190-ї Кримінального кодексу України, тобто у вчиненні закінченого замаху на заволодіння коштами, майном шляхом зловживання довірою (шахрайством), що завдало шкоди потерпілому.
Фактично, суд виправдав Пустовіта у злочині щодо вимагання та отримання хабара, але визнав винним у шахрайстві. Вирішуючи питання про покарання, суддя враховувала тяжкість злочину, а також характеристики Пустовіта та стан його здоров’я. Згідно з висновком Острозького райвідділу з питань пробації, «Пустовіт має середній ризик повторно вчинити це правопорушення та низький ризик небезпеки для суспільства». «Виправлення можливе без обмеження та позбавлення волі», — зазначила суддя.
Суд призначив покарання Пустовіту у вигляді позбавлення волі терміном на два роки і водночас звільнив від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового терміну — тривалістю два роки. Упродовж цього часу Пустовіт повинен періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти його про зміну місця проживання або роботи, не виїжджати за межі України без погодження та виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою. Вирок, фактично, нічого не змінить у житті Тараса Пустовіта, який за період слідства та суддів мав звикнути до обмежень. Тим паче, що родині Пустовітів є чого радіти: якби злочин не перекваліфікували, екс-посадовцю могли б присудити від 5 до 10 років за гратами.
Чи не вперше серед рівненських суддів Олександра Жуковська завершення судової справи прокоментувала на своїй Фейсбук-сторінці, зробивши це 30 грудня о 00.07:
— Заступника голови Рівненської обласної державної адміністрації обвинувачували в корупції. За одним епізодом виправдано. Засуджено за закінчений замах на шахрайство. У цілому провадження тривало майже 4 роки. Під моїм головуванням — 27 місяців. На розгляд однієї судової справи витрачено 244 години, тобто понад 30 робочих днів. У залі суду відбулась справжня битва сторін. І захист, і обвинувачення були на висоті. Щоправда, вирок суду виявився для них неочікуваним. Суд забезпечив їм справедливий розгляд. Якщо сторони не погодяться, можуть звернутися до апеляційної інстанції.
В обласній прокуратурі, яка представляла сторону звинувачення, зазначають, що поки не отримають письмового повного вироку суду, коментувати не будуть. Мовляв, спершу мають вивчити доводи судді, а тоді розглядати, чи писатимуть апеляційну скаргу.
Олександр Троцюк, адвокат Тараса Пустовіта, зазначив:
— У рішенні суду є дві обставини. Перша — суд визнав факт, який лежав на поверхні: у діях Тараса Пустовіта відсутнє правопорушення, передбачене статтею 368 ККУ. Тобто по одному з епізодів він був повністю виправданий за відсутністю доказів. Щодо перекваліфікації дій (щодо шахрайства — Ред.), то нам потрібно проаналізувати позицію суду. Після аналізу ми зможемо надати детальні коментарі.
Зазначимо, що Тарас Пустовіт за останні чотири роки на публіці практично не з’являвся. Він, за даними держреєстру, продовжує бути головою Острозької міської федерації футболу. А його дружина Інна має в Острозі бізнес.
