Упродовж минулого року жодні протирадіаційні заходи, спрямовані на зниження рівня радіації в грунтах та, відповідно, у харчах, які ми їмо, у нашій області не проводилися — не було фінансування. Певна річ, якщо послатися на відсутність грошей у бюджеті і ліквідувати радіологічну службу в області взагалі, проблема наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС на нашій землі вирішена не буде: якщо протягом 29 років (період напіврозпаду радіоактивного стронцію та цезію в грунті) не проводити відповідні заходи, ми повернемося до рівня радіоактивного забруднення, який був у 1991 році, тобто через п’ять років після аварії.
— Із 1989 року, коли була створена радіологічна інспекція, і до 2008-го господарства радіоактивно забруднених районів проводили залуження грунтів, тобто переорювання лук на глибину не менше 15 см з перевертанням дерну, аби радіонукліди, що випали, пішли в землю і не потрапили в кореневу систему трав на луках, де випасають худобу, — на сіяних травах вона не заразиться радіонуклідами, — розповідає начальник центру з організації радіологічного контролю в агропромисловому комплексі області Василь Зиль. — Також вносили в грунт фосфорно-калійні добрива та вапнували кислі грунти. Загалом на ці заходи, спрямовані на зниження рівня радіонуклідів у молоці, м’ясі, овочах, було витрачено в 2008 році понад 3,5 мільйона гривень. Але торік коштів не було, і цьогоріч в умовах неприйнятого бюджету про них не йдеться, оскільки вартість цих робіт має компенсувати господарствам держава. Якщо заходи, спрямовані на фіксацію радіоактивного цезію та стронцію, не проводити, вони активізуються і його рівень в грунті підвищиться. Тепер робота радіологів звелася переважно до здійснення радіологічного контролю та проведення роз’яснень серед населення. Раніше у сільгосппідприємствах радіологічні заходи проводити було простіше. Люди ж у селах, власники приватних господарств, у перші роки після аварії не розуміли, в чому проблема і яким чином її треба вирішувати, а нині у розумінні більшості актуальність проблеми спала. Проте проблема усе ще не вирішена, і якщо її просто облишити, вона постане знову. У нашій області усе ще залишаються проблемними 37 населених пунктів — це села Зарічненського, Рокитнівського, Дубровицького та Сарненського районів, де у молоці, картоплі, дикорослих ягодах та грибах фіксується перевищення допустимих норм радіонуклідів. — У цих селах описане кожне пасовисько та кожен двір, в якому люди мають корову, — продовжив п.Зиль. — Найбільша проблема — у Рокитнівському районі, там і досі працює 4 радіологи. Тамтешні люди випасають худобу в лісах, де неможливо провести залуження чи вапнування грунтів, тож і рівень забрудненості молока радіонуклідами значно вищий, у деяких селах — понад 1 тисячу бекерелів на літр при нормі 100. У картоплі також фіксують перевищення в Рокитнівському районі. У 1997 році допустимі норми вмісту радіонуклідів у харчах відносно діючих на той час були знижені приблизно утричі, приміром, для молока — з 370 до 100 бекерелів, для м’яса — з 600 до 200. У 2006 році ці норми були переглянуті, і щодо молока та м’яса їх залишили без змін. У країнах Євросоюзу ці норми вищі, приміром, молоко приймають на переробку з вмістом радіонуклідів до тисячі бекерелів. Радіологи пояснюють це тим, що люди, які мешкають на забруднених територіях, уже одержали дозу радіації. — Ні для кого не секрет, що журавлину, чорницю, гриби з поліських лісів, в яких порівняно високий вміст радіонуклідів, давно і великими партіями продають за кордон, — каже п.Зиль. - Але справа тут не в тому, що полякам чи німцям байдуже до здоров’я людей, — у них допустимі норми вищі, і наші ягоди їм відповідають. Крім того, в європейських країнах не нормується вміст радіонуклідів у продуктах, яких одна людина за рік споживає менше 10 кілограмів. Якщо ж покупці на наших ринках мають застереження щодо радіоактивності ягід чи грибів, то п.Зиль радить їм звертатися в лабораторії на ринках, які мають хороше оснащення і такі аналізи роблять за 5 хвилин. І хоча вплив малих доз радіації на людський організм ще не вивчений, теоретично вважається, що будь-яка доза радіоактивно випромінювання є шкідливою для людини.
До речі У свинині радіонуклідів міститься значно менше, ніж у баранині, яловичині та м’ясі птиці, а сало зовсім не містить радіонуклідів. Накопичення цезію в окремих органах і тканинах тварин зменшується в такому порядку: нирки, печінка, селезінка, серце, легені, м’язи, мозок, жир. Радіонукліди цезію та стронцію не накопичуються у жировій частині молока. У домашніх умовах із забрудненого молока готують вершки, сметану, масло, і вони цілком придатні до вживання. У кисломолочних продуктах вміст радіонуклідів нижчий, ніж у незбираному молоці. Пряжене молоко взагалі не містить радіонуклідів. При переробці молока на сир вміст цезію у готовому продукті зменшується у 8-10 разів, стронцію — на 20%. При готуванні сиру стронцій концентрується у сироватці та видаляється під час пресування продукту.
