У сквері біля Палацу культури "Тестильник" стоїть монумент безрукій радянській ткалі. Раніше ця монументальна жінка, встановлена тут наприкінці 70-х минулого століття, була повноцінною. І ніхто б на неї не спокусився, якби не була вона зроблена з латуні. Міська влада з допомогою міліції знайти руку ткалі не змогла. Натомість розробила нову програму охорони культурної спадщини. При цьому не відмовилась від наміру встановити три нових пам'ятники.
Символічно, що найбільше досягнення Рівного за роки незалежності України — саме пам'ятники. Як йдеться у загальнодоступній енциклопедії Вікіпедії, в жодному іншому місті не тільки Західної України, але й всієї держави не спромоглися встановити стільки пам'ятників, меморіалів, погрудь та пам'ятних знаків, як у Рівному. Це, зокрема, пам'ятники Тарасу Шевченку, Симонові Петлюрі, Климу Савуру та Уласу Самчуку. "Загиблим у локальних війнах", "Жертвам Чорнобильської катастрофи", "Загиблим за Україну" та "Загиблим у роки війни волинським чехам". Пам'ятник-ротонда княгині Марії Рівненській (Несвицькій) та відновлена колона Божої Матері. Пам'ятний знак на місці страти енкаведистами вояків УПА 1945 року, анотаційна дошка вченого й політика Олега Ольжича-Кандиби та меморіальна дошка у пам'ять генерал-хорунжого, командувача УНР Василя Тютюнника. Всіх і не перерахувати. Влада Рівного донедавна не могла сказати точно, скільки тих пам'ятників залишилось в місті з минулих епох і скільки було встановлено впродовж останніх десятиліть. А коли нарешті їх інвентаризувала, то дійшла висновку, що всі вони не зовсім те, що місту потрібне. Якось під час прес-конференції міський голова Володимир Хомко заявив, що різних історичних та "політичних" монументів у місті вже досить, натомість бракує цікавих, яскравих і незвичайних пам'ятників, які б приваблювали туристів: — Хотілося б, щоб у Рівному був цікавий монумент, який би виділив наше місто серед інших. Маємо кілька цікавих ідей. Насамперед хотілося б поставити пам'ятник героям твору Володимира Короленка "Діти підземелля". Адже події твору відбуваються саме в Рівному. Друга ідея — встановити скульптуру співаючого ангела. А ще у мене є ідея поставити пам'ятник мітингувальнику на вул.Поштовій, біля приміщення, де відбуваються сесії міської ради. Я його просто собі уявляю, яким він має бути, навіть знаю, на кого має бути схожий... Детальніше про культурну спадщину розповіла Галина Кульчинська, заступник міського голови Рівного: — Про понівечений пам'ятник ткалі влада міста знає. Найближчим часом ми виїдемо на місце з працівниками ЖКГ. Подивимось, що і як там можна зробити, і обов'язково його відремонтуємо. До речі, ткаля офіційно не пам'ятник, а скульптура садово-паркового мистецтва. І якщо вона не належить МПК "Текстильник", то опікуватися нею мав би міський трест зеленого господарства. Щодо пам'ятників Рівного, то ще донедавна не можна було напевне сказати, скільки їх у місті, що, коли, ким і для чого встановлене, яку цінність має. Між тим, новий закон щодо охорони культурної спадщини поставив чітку вимогу, щоб кожна пам'ятка була документально облікована, зокрема, мала свій паспорт, грошову оцінку, власника та охоронну дошку. Відтак передусім ми створили експертну групу з музейних фахівців та працівників управління культури. Вони "пройшлися" по всьому місту й після довгих дискусій та суперечок склали перелік всіх пам'яток Рівного, тобто пам'яток архітектури, монументального мистецтва, історії та археології. Загалом їх нарахували 416. Після того склали "Програму охорони культурної спадщини в місті Рівному на 2012-2015 роки", щоб передбачити кошти та чітко спланувати, що, коли і кому слід робити, хто за що відповідає. Першим кроком реалізації цієї програми буде паспортизація всіх об'єктів культурної спадщини міста. Щодо нових пам'ятників. З мітингувальником ще нічого не ясно, натомість навколо двох інших пам'ятників картина вимальовується. Коли Володимир Хомко сказав, що давайте про якісь "такі" речі подумаємо, а в цьому ми з ним сходимось, Олеся Пасічник з управління освіти зауважила, що її чоловік, архітектор Микола Пасічник, вже давно виношував ідею пам'ятника "Дітям підземелля", і навіть ескіз намалював. Ми одразу: "То нехай дороблює та показує!". …Мене особисто цей проект дуже вразив, і портретна схожість з маленькими героями повісті Короленка, і місце дуже вдале. Там чотири дитячих фігурки на сходах біля напівзруйнованої каплички з вікном, до кожної з них можна буде підійти та сфотографуватися. Встановити пам'ятник передбачається перед краєзнавчим музеєм, на сходах, які спускаються в бік "Лебединки" та торгового центру "Злата плаза". Коли саме — сказати не можу, бо ще кошторис не прорахували, не затвердили порядок встановлення. Ескіз співаючого бурштинового янгола також вже є — це фігурка в рівненському Музеї бурштину. Звісно, її потрібно буде збільшити до 2-2,5 метра. А найкраще місце для цього пам'ятника — це прямокутне підвищення з ліхтарями за кінотеатром "Україна" посередині "Чайкіної алеї".
