Про адміністративно-територіальну реформу в різних її варіантах говорять в Україні уже років з двадцять. Тепер активно обговорюють проект, який передбачає укрупнення районів і сільських рад — їх має стати, зокрема на Рівненщині, приблизно втричі менше.
Автори проекту передбачають, що в кожному районі повинно бути не менше 150 тисяч людей, і вважають, що такі територіальні одиниці працюватимуть ефективніше. Внаслідок реформи місцеві органи самоврядування отримають більше повноважень, збільшиться і частка податків, які нині переважно ідуть до державного бюджету. Нині на Рівненщині — 16 районів. Найбільший із них, Сарненський, має трохи більше 102 тисяч населення. У Демидівському, найменшому, — менше 15 тисяч. В середньому в області, за логікою нової реформи, яку нібито мають запровадити до кінця наступного року, мало б лишитися не більше шести районів. Жодної затвердженої концепції перетворення область не має, тож говорять і про три адміністративні одиниці, і про сім. Єдине, що відомо, — укрупнюватимуть райони навколо нинішніх потужних районних центрів. Тож очевидно, що таким районам, як Демидівський, Радивилівський, Острозький, Зарічненський та ін. реформи не пережити. Визначатиме, які сільські ради та райони зникнуть, обласна рада. Михайло Кириллов, голова Рівненської обласної ради: — Поки чітко розробленої концепції немає, говорити про реформу тяжко. Проте основний її акцент — не на районах, а на сільських та селищних радах, бо укрупнення лише самих районів ніякого позитиву не принесе, бо нічого суттєво не зміниться. До прикладу, із трьох сільських рад будемо робити одну. Але перш ніж розпочинати будь-що робити, потрібно людям пояснити, що вони від цього отримають. Адміністративний устрій в нашій країні залишений з радянських часів. А якщо замість трьох сільських рад буде одна, зменшаться витрати на їхнє утримання, з'являться вільні кошти, які можна буде спрямувати на дороги, до прикладу. Щодо районів, то, можливо, варто було б визначити їх за виборчими округами: перший — Рівненський, Гощанський, Острозький та Корецький райони. Далі — Дубенський, Радивилівський, Млинівський, Здолбунівський та Демидівський. Інший округ — Дубровицький, Рокитнівський, Володимирецький та Зарічненський райони. І останній — Сарненський, Костопільский та Березнівський райони. Хоча я все-таки наполягаю, що орієнтуватися потрібно на укрупнення сільських рад, а самі райони менше чіпати. Між деякими районами — дуже велика відстань, що спричинить незручності для людей, якщо районні центри перенесуть. Якщо говорити про економію коштів, то краще в районах зменшити кількість управлінь і чиновників, щоправда, адміністративна реформа ліквідує райдержадміністрації і, відповідно, кількість працівників і так зменшиться. Хоча про такі маленькі райони, як Демидівський, де кількість чиновників як усюди, а населення значно менше, можна було б подумати. Щодо тих людей, які втратять роботу після скорочення сільських рад, то уряд мав би запропонувати щось для них. Війна закінчиться, і потрібно залучати інвесторів і створювати робочі місця. Економіка повинна запрацювати, бо які б ми реформи не проводили, успіху вони не матимуть. До слова, медичних закладів чи шкіл реформа не торкнеться. Оптимізовувати їх ніхто не буде. Як на мене, готуючи територіальну реформу, мали б запитати місцеві ради про те, як краще її провести. Ми б дали свої пропозиції. Але до нас за порадою ніхто не звертався. Загалом про реформу говорять багато, а конкретики нема ніякої. Можливо, нова Верховна Рада зрушить все з місця і тоді обласна рада візьметься за територіальний поділ. Для цього ж потрібне законодавче підґрунтя. Ігор Тимошенко, начальник департаменту економічного розвитку та торгівлі при Рівненській ОДА: — Без сумніву, децентралізація влади та адміністративно-територіальна реформа дуже потрібні, проте варто зважати на те, яким чином проводити зміни і яких районів вони мають стосуватися. У нашій області є самодостатні райони, які можуть прогодувати себе — це Рівненський, Сарненський, Костопільський, Дубенський і Гощанський райони. Навколо таких центрів потрібно укрупнювати інші райони, а не навколо тих, які самі себе утримати не можуть. Концентрація навколо економічно потужних центрів дозволить ефективно розвивати економіку.
