Найбільш залежним від Росії, як ринку збуту своєї продукції, виявилося на Рівненщині ТОВ "Високовольтний союз — РЗВА". Колишній Рівненський завод високовольтної апаратури уже давно належить російському концерну "Високовольтний союз". Є ще дрібні українські акціонери, проте вони на ситуацію з підприємством вплинути не здатні. З початку року РЗВА втратило потужні замовлення від російських компаній і в липні працівникам оголосили про скорочення штату — із понад 900 робітників залишать лише 470. На початку серпня на заводі оголосили страйк. Але невдоволення працівників швидко згасло.
Під час страйку на високовольтному
Володимир Процюк, директор заводу:
— Ми дуже постраждали від конфлікту з Росією. 80% нашої продукції експортували в Росію та Білорусь. 20% — в Україну, причому половину — на Донбас, а ви бачите, яка ситуація зараз там. Російські партнери хочуть закуповувати нашу продукцію, проте в Росії за замовленнями з України почали активно стежити аудиторські фірми, і тих людей, які закуповують товари українського виробництва, почали звільняти.
За останні півроку в нас було 62 млн. грн. збитків, лише минулого місяця ми зуміли вивести завод на "нуль". Знайшли замовлень на 14 млн. грн. і переорієнтовуємося з виробництва підстанцій на виготовлення вимикачів, які мають більший попит. Проте скорочення потрібне, і з цим вже навіть погодилися найзапекліші страйкарі. Останні навіть самі прийшли днями і запитали, де можна написати заяву на звільнення і на отримання двомісячного окладу. Таких заяв у мене вже 110.
Протягом місяця ми проведемо заплановане скорочення. Може, мої заходи багатьом не подобаються, але я хочу зберегти на заводі професіоналів, які б отримували нормальну заробітну плату. За останні місяці виробнича потужність підприємства впала, зменшився загальний дохід працівників і найкращі фахівці почали залишати підприємство.
Загалом із російським капіталом на Рівненщині є 12 підприємств, 10 з яких — середні та дрібні підприємства в основному харчової та деревообробної галузей. Одне з двох найбільших — дочірнє підприємство "Прикарпатзахідтранс", яке обслуговує трубопровідну транспортну систему області та належить російському державному підприємству. Проте на цих підприємствах проблем, подібних до тих, які виникли на високовольтному, не спостерігається. В економіку області російські компанії вклали 17,5 млн. доларів інвестицій. Проте це було ще у 90-х та 2000-х роках, і ця сума становить лише 6% від всіх іноземних капіталовкладень на Рівненщині.
Цього року торговельні відносини з Росією в області значно погіршилися. За п'ять місяців 2014 року експорт продукції з Рівненщини за кордон зріс на понад 11% порівняно з аналогічним періодом минулого року, проте у Росію область експортувала товарів на 36,6 млн. доларів, на 18% менше від минулого року. Зменшення — через постійні ембарго Росії на ввезення української продукції та через часткову відмову рівненських підприємств від російського ринку. Щодо імпорту з Росії, то він цього року за п'ять місяців становив 10,5 млн. доларів, сума суттєво менша, ніж була торік — але це сталося через те, що імпортери пально-мастильних матеріалів припинили користуватися послугами рівненської митниці.
Ігор Тимошенко, директор обласного департаменту економічного розвитку і торгівлі:
— Через конфлікт з Росією дуже страждає ПАТ "Дубномолоко", чия продукція орієнтована на російський ринок — вже разів десять забороняли її ввозити, причому не лише цього року. Росія завжди мала непрогнозований для нас ринок. Конфлікти через експорт виникали постійно. Якщо відносини з цією країною припинити взагалі, область, звісно, постраждає. Бо навіть ті кілька мільйонів інвестицій і експорту — це також гроші, робочі місця, зарплатня. Але рівненські підприємства самі переорієнтовуються на інші ринки збуту, розуміючи, що Росія не є стабільним партнером.
Найбільші ринки збуту рівненські підприємства мають у Польщі, Німеччині та Італії. Майже половина експорту з області йде у країни Євросоюзу. Лише за п'ять місяців цього року експорт становив 204,9 млн. доларів. Закордонним покупцям область в основному пропонує вироби хімічної та деревообробної промисловості, скло та харчі.
До слова, Рівненська область експортує товарів на 115 млн. доларів більше, ніж імпортує. Імпортує найбільше — полімерних матеріалів і пластмас. Щодо іноземних інвестицій, то найсуттєвіші капіталовкладення в економіку Рівненщини зробили Німеччина (75,6 млн. доларів) та Велика Британія (62,5 млн. дол.)
