Рівненщина на місцевих виборах: яку владу обираємо?

1386 0

Ми у соцмережах:

фото: Українська правда

До місцевих виборців лишилось недовго. Парламент призначив їх на 25 жовтня. Ми будемо обирати саме ті органи, з роботою яких зустрічаємось щодня і які прямо впливають на наші життя і комфорт.

 Автор – Олег Савичук, аналітик Центру спільних дій

Наприклад, основними проблемами українці називають сьогодні медицину та освіту, дороги та тротуари, економіку та створення робочих місць, а також боротьбу з корупцією. І хоча держава несе відповідальність за всі ці сфери, органи місцевого самоврядування теж прямо чи опосередковано можуть на них вплинути і вирішити принаймні частково ці проблеми.


Загалом по всій Рівненській області проведуть вибори до 69 місцевих рад: обласної, 4 районних, 64 у територіальних громадах (11 міських, 13 селищних та 40 сільських). Виборці у територіальних громадах заодно будуть обирати голів громад, які надалі очолюють виконавчий комітет – орган, який реалізує рішення ради.

На практиці це величезна кількість депутатів. Вона залежить від кількості населення: чим більше виборців – тим більше у них представників. І це будуть саме ті люди, які у подальші 5 років будуть вирішувати, на що спрямовувати кошти місцевого бюджету, чи будувати школи, чи розвивати інфраструктуру.

Але що вони справді можуть?

Обласні і районні ради

Обирати обласну раду у Рівненській області зможуть близько 845 тис. виборців, що становить понад 73% усього населення в області. Це означає, що до складу ради увійде 64 депутати.

Важливою особливістю цього виборчого процесу стануть перші вибори до укрупнених районів. У серпні цього року парламент ухвалив рішення про укрупнення районів, що є наслідком адміністративно-територіальної реформи. Замість 16 районів в Рівненській області утворили 4: Вараський, Дубенський, Рівненський та Сарненський. Найбільша кількість виборців проживає у Рівненському районі, 470 тис., тому у відповідній раді буде 54 депутати. Усі інші райони будуть мати по 42 представники у районних радах.
 
Повноваження обласних і районних рад подібні, але поширюються на різну територію: область і район відповідно. Водночас ледь не найважливішим їхнім завданням і повноваженням є схвалення бюджету. Відповідний проєкт вносить на розгляд депутатів голова державної адміністрації – представник держави на місці, якого призначає президент за поданням уряду.
Обласні і районні бюджети формуються за рахунок надходжень з державного бюджету (субвенції, дотації) і податків. Обласний бюджет видатків Рівненської області станом на на 2019 рік становив 7,1 млрд гривень, хоча станом на 2016 рік становив майже 5 млрд. Після проведення реформи децентралізації кошти, які будуть надходити до місцевих бюджетів, мають значно зрости і дозволити їм забезпечувати свою роботу.
 
Ці кошти розподіляються між бюджетами громад на виконання спільних соціально-економічних, культурних чи інших програм, які є важливими для розвитку регіону, а також йдуть на підтримку та розвиток обласної та районної інфраструктури, підприємств, дороги тощо.
 
Важливою сферою роботи обласних і районних рад є їхня співпраця з головами державних адміністрацій і владою загалом. Вони можуть вимагати звіти від голів державних адміністрацій, прокурорів чи керівника місцевого органу поліції, оскаржувати рішення президента, органів виконавчої влади, які обмежують повноваження депутатів і, що найголовніше, можуть оголосити недовіру голові державної адміністрації. У разі, якщо за це рішення проголосують дві третини депутатів, то він має піти у відставку.
 
Цією процедурою пробували скористатись депутати облради у 2018 році, коли намагались висловити недовіру Олексію Муляренку. Проєкт відповідного рішення оприлюднили на сайті обласної ради. Скористались нею депутати Гощанської ради, коли висловили недовіру Василю Романюку. Але підтримали відповідне рішення лише 22 з 34 депутатів, тому голова державної адміністрації не втратив посаду автоматично.
 
Управління об'єктами спільної власності територіальних громад теж входить у сферу повноважень обласних і районних рад. До них належать, зокрема, підприємства, дитсадки, школи, інтернати, або ж підприємства, що надають комунальні послуги. Наприклад, до відання Рівненської обласної ради належить управління Міжнародним аеропортом Рівне, Рівненською обласною універсальною науковою бібліотекою та Державним історико-культурним заповідником м. Острога.
 
Територіальні громади Рівненщини
Формування сильних і фінансово спроможних територіальних громад є одним із основних завдань реформи децентралізації. Адже, на жаль, поодинці населені пункти навряд чи мають здатність впоратись із викликами, але об’єднання декількох сіл, селищ чи міст мають на це більше шансів.
 
Як вже згадувалось раніше, у Рівненській області буде 64 територіальних громади: 11 міських, 13 селищних та 40 сільських, у яких виборці зможуть обрати депутатів місцевої ради та голову громади.
 
Найбільшою за кількістю виборців є Рівненська ОТГ, де їх зареєстровано близько 181 тис., а тому в міській раді буде 42 депутати. Другою найбільшою за цим критерієм громадою є Сарненська ОТГ з кількістю виборців понад 46 тис. і 34 депутати. У територіальних громадах, де менш як 10 тис. виборців, буде всього 22 депутати. Це стосується 47 громад Рівненської області.
Чому це все важливо? Бо ці люди будуть розв’язувати локальні проблеми, які хвилюють людей. Зокрема, мешканців Рівного хвилюють медичні заклади, житлово-комунальні послуги, робочі місця, якісні дороги і боротьба з корупцією.
У сфері охорони здоров’я органи місцевого самоврядування мають повноваження здійснювати кадрове забезпечення та планування мережі комунальних закладів охорони здоров'я. Це означає, що саме вони можуть ініціювати і фінансувати створення, ліквідацію чи реорганізацію лікарень. Розбудова, утеплення, ремонт, закупівля обладнання теж можуть залежати від рішення органів місцевого самоврядування. У лікарні голі стіни та відсутнє обладнання? Не спішіть питати нардепів чи президента, чому. Запитайте спершу вашого місцевого депутата.
 
Органи місцевого самоврядування впливають і на сферу житлово-комунального господарства. Виконкоми можуть встановлювати тарифи на вивезення побутових відходів, паркування в межах міста, проїзд у громадському транспорті, послуги теплопостачання (для підприємств, річний виробіток теплової енергії яких не перевищує 170 тис. ГКал), централізованого водопостачання і водовідведення (для підприємств з річним обсягом водопостачання до 300 тис. і водовідведення 200 тис. куб. метрів). У бюджеті громади можуть передбачити кошти на утримання, ремонт чи перекладення нової житлово-комунальної інфраструктури.
 
З робочими місцями справа гірша, оскільки ні рада громади, ні голова громади не можуть вплинути на державну політику у сферах податків, залучення інвестицій чи економіки. Але органи місцевого самоврядування можуть регулювати ставку місцевих податків, виділяти потенційним інвесторам та підприємцям землі в оренду або ж покращувати інфраструктуру. Це не гарантує появу нових заводів, але буде мотивувати розвивати бізнес у місті.
 
Також органи місцевого самоврядування можуть створювати комунальні підприємства, куди зможуть наймати працівників, підвищувати їхню кваліфікацію або ж навпаки – перенавчати тих, хто цього потребує, для інших професій.
 
Автомобільні дороги місцевого значення, пішохідні зони, доріжки для велосипедів теж перебувають у віданні органів місцевого самоврядування. Розвиток дорожньої інфраструктури можна перевірити у генеральному плані міста та стратегічних програмах, які ухвалює місцева рада. Кошти з бюджету можуть виділяти на розбудову, поточний чи капітальний ремонт доріг, мостів та тротуарів, встановлення пандусів, заниження бордюрів, ремонт міжквартальних та внутрішньоквартальних проїздів тощо.
 
Протидія корупції не є сферою відання органів місцевого самоврядування. Для цього існують Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Вищий антикорупційний суд, які займаються високопосадовцями, або ж просто поліція та прокуратура для широкого кола українців.
Та органи місцевого самоврядування можуть зробити максимально прозорими процедури ухвалення та реалізації рішень, проведення закупівель, проведення громадських слухань з питань, які хвилюють мешканців. Чим прозоріші процедури – тим більше залучення мешканців до ухвалення рішень та зростання довіри до процесів. За результатами дослідження організації Transparency International Рівне знаходиться лише на 33 позиції у рейтингу прозорості найбільших міст України з результатом у 54,6 бали. Це вищий результат, ніж в цілому по Україні.
 
Але для того, щоб реалізувати ці всі процеси, необхідні кошти. І вони є. Станом на 2019 рік Рівне здійснило видатків на 2,5 млрд гривень, Вараша – 630 млн, Дубно – 369 млн, Острог – 100 млн. Це значні кошти, які мають йти на розвиток міста і підвищення якості життя мешканців. Після проведення реформи децентралізації розмір бюджетів має зрости ще більше.
 
І що робити?
Не забути, що 25 жовтня будуть проходити місцеві вибори. Президент далеко й один, нардепи завжди сконцентровані на інших питаннях та й взагалі вони мають інші завдання. Найбільше розвитком області, району та громад зацікавлені люди, які у них живуть.
 
Тому голосуйте розумно і відповідально, перевіряйте програми кандидатів, за яких хочете голосувати, їхнє минуле, результати роботи і що вони планують. Пам’ятайте, що саме ці люди будуть вашими представниками наступні 5 років. Ймовірно, що від вашого голосу залежить, чиї інтереси вони будуть захищати: ваші чи свої.
 
Детальніше про повноваження органів місцевого самоврядування можете прочитати за посиланням.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також