Рівненський анестезіолог розповів про рік на станції "Академік Вернадський"

Після тринадцятимісячної експедиції до Антарктиди анестезіолог Ігор Дейнека повернувся додому. Він був єдиним з Рівненщини учасником 25-ї Української антарктичної експедиції на станції "Академік Вернадський". В Україну полярник прилетів наприкінці квітня.

3 хв. читання

Відпочивши, своїми враженнями Ігор Дейнека поділився з Суспільним.

39-річний рівненський лікар-анестезіолог Ігор Дейнека у річній антарктичній експедиції надавав медичну допомогу колегам-полярникам. Також займався науковою роботою за дорученням вчених, потому надсилав дані у Національний Антарктичний центр, де їх обробляють.

“Я був єдиним лікарем на станції “Академік Вернадський”. В мої обов’язки входило стежити за здоров’ям “зимівників”. У разі виникнення якихось невідкладних ситуацій – проводити лікування”, – коментує полярник Ігор Дейнека.

Перед тим, як вирушити в експедицію, Ігор Дейнека пройшов огляд лікарів. Особливої фізичної підготовки, каже, не було. Аби прожити на станції цілий рік, обов’язково перед поїздкою закуповують їжу. Потому утрамбовані відходи забирають з собою для утилізації.

“Шинкуємо капусту, кислу капусту робимо на зиму. Харчувалися практично так само, як і тут, навіть краще. Єдине, що це дефіцит фруктів, овочів, зеленого взагалі. Брак зеленого кольору”, – каже він.

Найбільше запам’яталася Ігорю природа. За час перебування в Антарктиді чоловік побачив китів, пінгвінів, тюленів та косаток.

“Ми зустріли прямо зграю косаток, їх було від 9 до 11 штук, важко було порахувати, здається, було дві сім’ї. І ми були на моторному човні посеред океану і от якраз втрапили на цю зграю, вони були прямо в нас біля моторного човна, то було трошки лячно”, – ділиться Ігор Дейнека.

На материку також вирували снігові бурі й полярникам час від часу доводилося розчищати станцію від снігу.

“Вітри швидкістю 40 метрів за секунду, аж станція труситься, а ти в теплі і чекаєш, коли буде погода, коли можна буде вийти назовні, насолодитися пейзажами, побачити живність. А пінгвіни живуть прямо за стіною. В’ють гнізда, немає з чого вити, але вони камінці збирають і гнізда роблять з камінців. Виходиш зі станції – одразу пінгвінів сотні перед тобою”, – розповідає лікар.

Найважче для полярника, каже, було перебувати за тисячі кілометрів від сім’ї.

“Але допомагає природа, виходи на лижах, виходи на моторних човнах, тварини, природа просто … навіть слів підібрати не можу, це треба бачити. Жодне фото, жодне відео не передає того, що ти відчуваєш, будучи там наодинці з природою”, – каже полярник.

Коли повернеться до роботи анестезіологом – чоловік поки не знає. А в нову експедицію, жартома каже – “дружина не пускає”. 

Поділитися цією статтею