Олександр Завгородній 15 років працює майстром нігтьової індустрії у Рівному. 32-річному чоловіку сподобалось робити манікюр, коли був ще у школі. Зараз серед його клієнтів і чоловіки, і жінки.
- Якось пішли я і моя мати просто скуплялись, зайшли в Будинок побуту. Там Валентина була, робила манікюр, вона зі стажем вже майстер. Мама робила в неї манікюр. Я спостерігав за цим процесом. Вона каже: «Тобі цікаво? Хочеш — спробуй». Я типу спробував, — розповів Суспільному майстер нігтьової індустрії Олександр Завгородній.
Чоловік зазначив, що відтоді почав переймати досвід у майстрів. Захоплення сина підтримали батьки. Розповів, що раніше часто чув від людей, що нейл-індустрія — не чоловіча справа. Зараз, зазначив, таких менше:
- Пам'ятаю, були на весіллі друга і там з якимось гостем спілкувалися ми цілий вечір. Потім дійшло питання: «Ким ти працюєш?», я кажу: «Майстром нігтьової індустрії». Чувака просто якось “покоробило” і він просто вже перестав спілкуватися.
Клієнтка Альона Баланда знає Олександра сьомий рік. Жінка розповіла, що ніколи не думала змінити майстра.
- Навіть багато подруг питають: «Ти ходиш до хлопця?! А як так? А він що, гей?». Це дуже великі стереотипи, — зазначила жінка.
Єлизавета Гайдук — постійна клієнтка Олександра. Вона зауважила, що десятий рік ходить на манікюр до чоловіка:
- Я приходжу до нього, як на сеанс якоїсь терапії, не тільки на манікюр. Ще, як бонус, масаж рук.
Олександр Завгородній зауважив, що у нього клієнтів-чоловіків менше, ніж жінок:
- Чоловіки ходять. Навіть повернемося на 12 років тому: було більше чоловіків на манікюрі, ніж зараз. Хоча, зараз також чоловіки ходять і хочуть ходити. Чоловіки також хочуть мати гігієнічно-естетичний вигляд рук. Також хочуть, щоб було чистенько. Приємніше дивитися на такі руки, що не можу сказати, в принципі, про свої, бо собі не має часу.
Майстер розповів, що не любить працювати в тиші. Під час роботи спілкується з клієнтами і їхні історії, додав, запам'ятовуються.
- Оскільки війна — багато хто повиїжджав. Начебто ти маєш забути ту всю інформацію, бо ти ж її не використовуєш, вона тобі не потрібна. Але в тебе в голові ніби якийсь архів відкладається з тих історій, — розповів Олександр Завгородній.
