Ключові компоненти квітки — бісаболол та апігенін — працюють як природні ліки: пригнічують запальні процеси, прискорюють відновлення тканин, мають антисептичну дію.
Її переваги перед традиційними знеболювальними такі: не ушкоджує шлунок і не підвищує тиск.
Але потрібно правильно заварювати — температура води має бути 85–90°C (не крутий окріп!).
Способи застосування: теплий чай, компреси для зовнішнього використання, полоскання для горла.
Ромашковий чай — це не лише засіб для релаксації, а й ефективний природний помічник у боротьбі з болем. Але, як і з будь-яким засобом, важливо дотримуватися обережності та враховувати протипоказання.
Варто звернути увагу, що чай з ромашки протипоказаний до вживання якщо є алергія на нього та індивідуальна непереносимість. Цей напій також не рекомендують поєднувати із заспокійливими і сечогінними засобами.
Загалом, коли немає протипоказань, ромашковий чай у розумних дозах можна пити регулярно, замість звичайного. Цей відвар сприятливо впливає на слизову оболонку шлунка, також він позбавляє від кольок і тяжкості в шлунку, відновлює баланс мікрофлори.
Завдяки вмісту в ромашці вітаміну C чай із цієї квітки зміцнює імунітет і полегшує перебіг застудних захворювань: позбавляє від болю в горлі, нежитю, знижує температуру.
У ромашці містяться флавоноїди та азулен, які мають антибактеріальну дію. Тому ромашковий чай добрий як профілактичний і лікувальний засіб від циститу і захворювань сечостатевої системи загалом, пієлонефриту. Він лікує від мігрені, знижує холестерин і цукор у крові, зміцнює серцевий м’яз.
Напій містить високий відсоток нікотинової кислоти, нестача якої призводить до депресій і знесилення. Чай із ромашки використовують як засіб, який очищає печінку і жовчний міхур, але як ліки у великому дозуванні його слід пити після консультації та під наглядом лікаря.
