— Це дозволить відновити до природного стану річку Устю на ділянці від вулиці Басівкутської до Степана Бандери. Передбачено розчищення заплави та формування русла. Після поглиблення дна температурний режим уже не буде так впливати на біорізноманіття. На цій ділянці навіть трохи покращиться якість води. Бо там будуть організовані ще скиди підземної води зі свердловин. Зауважу, що саме у цьому місці дуже легко зробити річку такою, як вона колись була. Адже там вона не скована бетонними плитами. Коли є бетонні плити, то це уже не річка, а канал, який не взаємодіє з ґрунтовою водою.
Сергій Кушнір, начальник управління УКБ:
— Проект не зміг пройти експертизу, бо обласне управління водних ресурсів зробило своє техніко-економічне обґрунтування. Його суть полягає у тому, що вся річка Устя та Басів Кут — цілісний об’єкт. Виходить, що не можна щось робити частинами. Сподіваємося, що під час коригування своїх документів вони поділять роботи в місті на десять-дванадцять черг. Адже в бюджеті не знайдеться такої колосальної суми, щоб одразу провести роботи з очищення Усті по всій її протяжності.
Наталія Ліснова, начальник експлуатаційно-технічного відділу управління водних ресурсів у Рівненській області:
— Проект з покращення екологічного стану Усті, за рішенням Державного агентства водних ресурсів України, почали розробляти у 2012 році. Розробником його був державний проектний інститут «Рівнедіпроводгосп». Нині він перебуває у стадії ліквідації, але документацію вони нам встигли зробити. Коли робили проект, то було бачення, що неможливо вилучити якусь частину річки. Найосновніше — це Рівне і без нього не можна покращувати стан води. Вартість усіх робіт складає близько 168 мільйонів гривень.
Можливо, ми зробили щось не так. Із себе відповідальності за те, що сталося з міським проектом, не знімаємо. Однак проблема у тому, що проект НУВГП, який включає лише частинку річки в Рівному, був виконаний раніше, ніж наше технічне обґрунтування. Наші проектувальники зробили його частиною нашої документації.

Така ж ситуація з Квасиловом — селищна рада там теж не може розпочати роботи. Чекаємо, щоб до кінця року з державного бюджету проектанту переказали 241 тисячу гривень недофінансування. Якщо це станеться, то ми швидко відкоригуємо проект та його погодимо. Після цього всі інші проекти автоматично стануть погодженими.
Богдан СЛОНЕЦЬ.





