На території колишнього цегляного заводу діє притулок для тварин, куди привозять бродячих собак з мікрорайону «Ювілейний». Розмістити заклад там вирішили ще за часів нині покійного міського голови Рівного Віктора Чайки. Однак виникла проблема — притулок організували, а землю для нього депутати так і не виділили. Згодом територію колись великого цегельного заводу купив колишній депутат і бізнесмен Станіслав Рязанов. Тепер він домагається через суд виселення притулку зі своєї земельної ділянки.
Аліса Мамчур, організаторка притулку:
— Ще у 2005 році в мікрорайоні «Ювілейний» постала проблема з безпритульними тваринами. Оскільки собак потрібно було десь розмістити, то міський голова Віктор Чайка запропонував зробити притулок у кар’єрі цегельного заводу. Тут тварини нікому б не заважали. Прямо вказав на цю ділянку та направив міських землевпорядників, які вивели межі, на яких мав діяти притулок. Для організації притулку я продала дачу в Кам’яногірську, а паралельно документи на виділення землі під притулок готувалися у міській раді. Однак сталося так, що Чайка помер. Але я була впевнена, що виділення землі депутатами — це лише питання часу. Однак це питання чомусь не виносили на сесію. Тодішні депутати його відкладали без причини та усіляких пояснень. Згодом мені натякнули, що землю мені так і не виділять, бо мої документи спеціально не виносять на сесію. Так я й познайомилася зі Станіславом Рязановим, який був депутатом.
Я стільки обходила коридорів у міській раді, що аж уже втрачала свідомість. Спочатку надійшла якась скарга від сусідньої фірми, що собаки покусали їхніх працівників. Мали створювати якусь комісію. Ще через деякий час на земельній ділянці почали з’являтися нові землевпорядники, які все щось міряли. Але чиновники запевняли, що землі там багато і мені для притулку земля знайдеться. Лише згодом я з’ясувала, що це усе неправда, бо Рязанов викупив усю цю землю разом із нашим притулком. Діватись уже було нікуди, бо притулок вже давно був організований. Наразі тут живе більше 30 собак. Однак з 2020 року Рязанов став нас буквально «пресувати». Я тут уже побудувала вольєри, провела світло і воду, а він намагається усе це знести.
Станіслав Рязанов, підприємець:
— Цей завод я більше 10 років тому придбав у луцького олігарха. Хочу організовувати тут бізнес та маю плани. З моменту купівлі ця жінка не дає мені спокою. Постійно скаржиться владі на мене. Колишній міський голова Володимир Хомко приїздив на це місце три рази. Коли він розібрався у ситуації, то сказав цій жінці, щоб подякувала мені, що вона тут знаходиться. Адже це приватна земельна ділянка, яку я купив.
Спочатку я її не зачіпав, бо думав, що ситуація якось вирішиться. Їй була запропонована інша земельна ділянка, де витримано санітарні межі й інші норми. Однак ця жінка проти. Чекати більше я не можу. Мені потрібно якось вивести дорогу до мого майбутнього заводу. Оскільки тут глина, то я уже вклав туди дуже багато грошей. Мені теж жаль собак, але вони знаходяться на моїй земельній ділянці. Тому я добиватимусь, щоб їх виселили.
Богдан СЛОНЕЦЬ.
