83-річна рівнянка Валентина Данилова (на фото) не тільки виглядає значно молодшою від своїх ровесниць, а й майже ніколи не звертається до лікарів. Пані Валентина танцює, вишиває без окулярів, самостійно робить ремонт у квартирі й досі займається марафонським бігом.
Пані Валентина каже, що скільки себе пам’ятає, щоранку робила зарядку та бігала уранці в парку стільки, скільки їй хотілося. У рівенський клуб оздоровчого бігу вона прийшла сім років тому. Відтоді й почалося активне спортивне життя п.Валентини. Дистанції, які доводилося долати, іноді були десятикілометровими, однак пенсіонерка не раз приходила до фінішу, обганяючи бігунів на десять-двадцять років молодших за себе. — М’язи постійно старіють, — говорить п.Валентина. — І якщо їх не тренувати, будеш нещасний і хворий. Тому кожна жінка, кожен чоловік повинен знати, що треба щодня робити зарядку і що чим більше бігаєш, тим краще м’язи зберігаються. Окрім бігу, п.Валентина давно захоплюється танцями. Вона чудово виконує танго, «циганочку», негритянський танець власного авторства. До речі, у клубі бігу також охоче танцюють. Адже вдома перед дітьми та онуками людям літнього віку це робити не дуже зручно. А ось у колі своїх ровесників — чому б і не віддатися полону танцю?
«У мене пристрасть до нарядів» Ще одна з умов гарного зовнішнього вигляду п.Валентини — постійне прагнення до прекрасного. — Я не розумію людей, які вважають, якщо прийшла старість, то вже не потрібно нікуди ходити, гарно вдягатися, — дивується жінка. — Я ж не пропускаю жодного концерту, жодної театральної вистави, які відбуваються у місті. А щодо вбрання, то взагалі дуже люблю наряди. І, мабуть, у Рівному не знайдеться іншої жінки мого віку, яка б знала усі місця на ринку, де можна придбати хороший одяг, усі секонд-хенди. Інколи навіть відмовляюсь від придбання чогось смачненького заради чергової сукні. Багато сама собі шию, адже в молодості закінчила курси крою та шиття. Оселя п.Валентини цілком відповідає настрою господині. У квартирі багато квітів, саморобних сувенірів, картин на стінах, серед яких особливу увагу привертають вишиті хрестиком. До речі, їх п.Валентина вишиває сама. Причому там, де хрестик крупніший, робить це без окулярів. Секрет хорошого зору (читає жінка досі теж без окулярів) — у роботі над собою: п.Валентина робить для очей щоденну гімнастику під час щоденного ранкового бігу чи просто так, сидячи удома.
«Пам’ять треную… гуморесками» До лікарів п.Валентина майже ніколи не зверталася. Каже, що найкраще лікування — це рецепти народної медицини, а не хімія. Тож вона зовсім не розуміє тих, хто тримає удома купу ліків, і вважає, що якби всі люди так часто навідувалися в аптеки, як вона, то вони б давно позачинялися. — Я часом як почую, скільки люди витрачають грошей на ліки, то думаю, що я б собі за них краще нову сукню купила, — розмірковує п.Валентина. Не має рівнянка також якихось особливих рецептів харчування. Їсть усе, що хочеться — особливо любить м’ясо. Щоправда, харчується вона лише двічі на день і обходиться маленькими порціями — не тому, що їй на більші бракує грошей, а тому, що більше не хочеться. І часом її знайомі дивуються, що, приміром, на сніданок п.Валентині вистачає одного вареного яйця чи маленької сосиски та горнятка кави, а на обід, який у неї близько 17-ї години, — порції рідкої страви і однієї-двох картоплин. Ще п.Валентина дуже стежить за своєю зовнішністю. Робить різноманітні маски для обличчя з усіх фруктів, які трапляються під руку, майонезу, глини. Приймає ванни з солі, молока. Уранці ж наша героїня рекомендує виконувати зарядку під назвою «Розбуди похмурий ранок» — виконувати цю зарядку можна і в ліжку. А полягає вона у поступовому розтиранні тіла до відчуття тепла в ньому: рук, потім лоба, очей, маківки голови, носа, вух, щік. Далі розтирання шиї рухами рук, ніби її відрізаєш, розтирання плечей, хребта, ніг. Спеціальна гімнастика є у п.Валентини і для пам’яті. Вона щоденно вчить гуморески Павла Глазового, які не лише піднімають настрій, а й стають у пригоді під час застіль з друзями.
