Сергій Ліщук: «Єдине, що хотілося б відчути, так це НБА»

— Коли Сергій Шемосюк запропонував мені поїхати до Корця, я нітрохи не вагався, адже мені подобається спілкуватися з дітьми, бачити їхні радісні посмішки. Діти — це майбутнє.
— Якщо говорити про минуле, то наскільки для тебе і “Валенсії” був успішним сезон-2012/2013?
— Загалом сезон непоганий. Ми грали у фіналі Кубка Короля. Хоч і програли “Барселоні”, втім, це гідний результат. Регулярний чемпіонат теж відіграли непогано, були четветими. А от в плей-офф чогось не вистачило, можливо, втомилися. Вже у першому раунді ми програли “Сарагосі”. Хоча, як на мене, мали усі шанси пробитися до фіналу. Вважаю, за виступ в минулому сезоні “Валенсії” цілком можна поставити тверду четвірку. Безумовно, хотілося б більшого, є наступний рік, щоб усе виправити.
— Були матчі, що особливо запам’яталися?
— Фінальна гра у Кубку Короля запам’яталася. Вийшли дуже напруженими ігри з “Сарагосою”. У другому поєдинку серії ми програли аж у третьому овертаймі. Це був такий накал, що я і не пригадую, чи були у мене раніше такі матчі. Загалом іспанська ліга дуже цікава. Неважливо, з ким граєш — з лідером чи аутсайдером, команди борються за кожне очко. Є така команда “Монреса”, вона вилетіла з ліги. Але її ми перемогли лише в одне очко. Іншому аутсайдеру “Лагун Аре” ми взагалі програли. Дуже цікавий чемпіонат, дуже цікава країна. Я там вже четвертий рік, і з кожним роком Іспанія мене все більше дивує.
— Вже відчуваєш там себе своїм?
— Так, за цей час я вже поріднився з вболівальниками. У Валенсії дуже люблять нашу команду, тепло її підтримують, у ЗМІ про неї багато розповідають, часто перехожі впізнають на вулиці. Тому я вже почуваюся там своїм.
— Втім, “Валенсія” це все ж не гранд іспанського баскетболу, не хотілося б перейти у більш потужний клуб?
— У “Валенсії” мене усе влаштовує. Єдине, що хотілося б відчути, так це НБА. Хоча б на сезон туди потрапити, подивитися, як там все зсередини. У мене були вже такі спроби, але невдалі. Тому нині усі мої плани пов’язані з “Валенсією”. Хочу саме з цією командою виграти Кубок Європи, Євролігу, чемпіонат Іспанії.
— У збірну України, де ти був капітаном, не плануєш повернутися?
— Свого часу я вирішив піти зі збірної, зробити, так би мовити, перерву, і на те були свої причини. Але на домашньому Євробаскеті я хочу допомогти нашій команді досягнути максимального результату. Це важливо як для країни, так і для мене особисто.
— З українцями в Іспанії спілкуєшся?
— Контактую зі співвітчизниками не так часто, як хотілося б. Якось був на зустрічі з українськими вболівальниками “Валенсії”. Дехто з них підходить і просить квиточок на матч, адже задоволення це не з дешевих.
— На ще щось, крім баскетболу, часу вистачає?
— Вільного часу дуже мало. Якщо з’являється вільна хвилинка чи годинка, вирушаю з родиною на море, або в зоопарк, або просто гуляємо по місту. Валенсія — дуже гарне місто.