Споживання страв з використанням щавлю поліпшує травлення завдяки здатності клітковини створювати здорову мікрофлору кишечнику. Вітамін А, який міститься в ньому, запобігає багатьом захворюванням шлунково-кишкового тракту і підтримує слизові оболонки здоровими. Щавель стимулює роботу печінки, жовчного міхура та посилює перистальтику кишечнику.
Сприяє нормалізації обміну речовин, зокрема, завдяки марганцю, рибофлавіну та вітаміну В6, підтримує серце та судини здоровими. Магній та калій забезпечують нормальний серцевий ритм, вітамін С зміцнює судини, а фенольні сполуки — капіляри. Листя щавлю запобігає підвищенню артеріального тиску, розвитку атеросклерозу та утворенню тромбів.
Щавель добре впливає на стан кісток і суглобів завдяки магнію, фосфору, калію, міді та марганцю. Нестача цих елементів підвищує ризик розвитку артриту та остеопорозу. Щавель містить також багато антиоксидантів, які є корисними сполуками, що захищають клітини від ушкодження.
До речі, користь щавлю найповніше проявляється у свіжому вигляді, варіння та тушкування суттєво зменшують кількість вітамінів. Щоб зберегти корисні речовини, щавель можна додавати до смузі, в холодні супи та різноманітні салати з овочами, зеленню і оливковою олією.
Лікарі, щоправда, кажуть, що щавель корисний не для всіх. Через високий вміст органічних кислот не бажано їсти щавель людям з гастритом, виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки, колітом та панкреатитом. Не варто вживати страви з щавлем при серйозних захворюваннях нирок або сечовидільної системи, зокрема, при наявних каменях або схильності до їхнього утворення.
